Чувак з йолкою - цікавинки!

Всім привіт!

Я таки це зробила. Я завершила цю історію про чувака з йолкою! Я вже і сама не вірила, що це станеться. Ні, вірила, звісно, але то така патетика))

Хочу трохи подати цікавих фактів про написання цієї історії.

1. Саме «Різдвяну феєрію» я писала найдовше серед усіх своїх історій на сьогодні, і дуже хочу, аби це був останній такий досвід, бо недописані історії мучать своїх авторів, щоб ви знали))) Хронологія від ідеї до останньої крапки: грудень 2013 - січень 2020.

2. Портал з ліхтариків новорічних гірлянд я побачила на власні очі, коли у далекому 2013 поверталася з роботи з колегою. Тоді я, так само, як Любко, вказала колезі на таке дивне явище, що серед темряви зими справді здавалося порталом в інший світ. Але моя подруга, як Стьопа, не надихнулася побаченим. Правда мені, короткозорій, відкрилася, коли підійшли ближче, і виявилася дуже банальною: там стояли торговці новорічною мішурою. Але образ справді запав у душу. Тоді я спитала у тої ж колеги, чи стрибнула б вона ось так, зопалу, дослідити, що там у тому порталі, якби там був справжній портал? Вона глянула на мене так само, як Стьопа. Вгадайте, якою була б моя відповідь?

3. У цієї історії було кілька варіантів кінцівки. Ви могли це зрозуміти вже по тому, що останні глави застряли. Муз надихав шаленими образами, де Боян грав на стороні зла і навмисно заманював гінців у пастку. Та я, рідко таке буває, але категорично відмовилась псувати образ такого персонажа підступом. І врешті, з підказки того ж муза, звела все до варіанту, який ви бачите у тексті. 

4. Не завершувати історію до новорічних свят – то була шикарна ідея Олени Когут. Ми з нею про щось там розмовляли, і це було у жовтні. Тоді вона і каже, що завершуй її до Різдва. Буде символічно – «Різдвяна феєрія» на Різдво. Життя внесло свої корективи, і до Різдва я не надихнулася, але вирішила не чекати все ж нового року, та зробити до кінця зимових свят. Що теж по-своєму символічно. Чи не так?

5. Коли починала писати цю історію, вважала, що це буде коротеньке новорічне оповідання. Коротка форма – не мій сильний бік. Що є, то є…

6. Віршований ребус писав мій муз. Він часто допомагає мені у цій справі.

7. Вислів "чувак з йолкою", який так органічно, навіть нероздільно, приєднався до цього твору - "знайшла" моя однокурсниця Світлана. Це вона читала цей твір ще на зорі його створення одна з перших. Це вона одна з перших смикала мене. І це вона перша об'єднала Любомира, чувака та йолку. (Йолка - було "моїм винаходом", хоча не думаю, що після одного нашого президента славу такого слова можна приписувати комусь ще, крім нього). 

8. Кожна глава "Різдвяної феєрії" у своїй назві має три складові.

Я дякую всім, хто, попри такі авторські заморочки, лишився з цією історією. Сподіваюся, вона вам все ж сподобалась. Даруйте, що довго, я більше просто не викладатиму того, у чого немає кінцівки.

_________________________________________

Водночас хочу нагадати, що всі мої читачі мають змогу взяти участь у розіграші паперового примірника "Мрії метелика" з автографом. Для цього до 22 січня треба придбати будь-яку мою книгу з нагородою. Детальні умови розіграшу розписано тут.

.

Якщо ви вже придбали у період з 22 грудня - мерщій пишіть заявку на участь (у блозі, що вказано рядком вище), адже було чимало покупок у цей період!

Тож я дякую, що ви у мене є. Нехай весь рік будеть святковим та колоритним на яскраві події!

Всім добра та гарних книжечок!