Додано
02.01.20 15:22:51
Фіктивний шлюб або я кохаю тебе
Там ще знайшов одну літеру, яка була підкріплена над моєю головою. Біля під’їзду знову знаки показували на залізного коня, з яким через 30 хвилин буду на місці.
Ти ж не думав, що підеш так далеко пішки?
Не хочу довго на тебе чекати, тому цей велосипед тобі.
Вмієш на ньому їздити?
Я багато чого вмію так, що не сумнівайся у мені. По дорозі робив кілька зупинок, незнайомі люди давали підказки: букви, кульки, фрукти. У нас буде пікнік?
Лисичка)
357
відслідковують
Інші блоги
Вітаю всіх! Оскільки справжня зима до нас не йде, залишається лиш її писати. Не люблю холод, але все ж хочеться сніжку, котрий в нас став вкрай нечастим гостем, й святкового настрою, хоч крапельку, щоб не впасти духом. Тож,
Нарешті настав (уже як кілька днів) довгожданний фінал Нового Атлантиса. Не знаю хто як, а я його дуже чекала, бо мені кінець дуже солодко-романтичний, зимовий. У Кіановому стилі :) Та й Віві виявила себе незвично романтичною
Знаю, перефразовуючи класика, що в майбутнє можуть тільки лиш всі дивитися, а тому напишу те, що напишу. Не всі вміють, а я і в собі сумніваюся, та спробую. Тим більше, спочатку наберу підписників, а далі все зливаю блогами.
— Ви щось забули, пане Лісовський? — кажу, не обертаючись. Бо ні бажання бачити його знову, ні відваги.
Вони вийшли з кабінету хвилин зо десять тому і, я була у своєму праві підійти до вікна, що виходить на місто, аби
Вітаю, дорогі читачі. Сьогодні хочу додати у ваш день ще трохи романтики і пригод. Наступна частина новинки «Не вірю очам!» вже на сайті, ласкаво прошу. Хто ще не встиг познайомитися з героями цієї книги, будь ласка,
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати