У моєму комп'ютері десятки недописаних книг. Деякі так і лишаються мертво лежати в папці "незавершені роботи", а інші я часом перечитую і підлаштовую під свої потреби. І мене бере жаль за ті сторінки, які так і не дочекалися ще своєї черги. Наприклад, як я писала свій перший роман "Нестор-Дмитро" (https://litnet.com/uk/book/nestor-dmitro-b115746), то за два роки до того на окремих вордовських документах записувала історії свого дитинства і сьогодення. А потім усе це поєднала з доповненням.
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНу, не те щоб аж десятки, але завжди є кілька початих, які чекають своєї черги. Часто буває напишеш кілька сторінок/розділів, а тоді раптом починаєш розуміти, що от не йде зараз саме ця історія, і перемикаєшся на іншу. Або ж банально часу немає довго, а коли з'являється, то не можеш виловити саме ту музу, яка була відповідальна за розпочату роботу, знову інше починаєш. Втім, не знаю, як там у інших, але в мене все одно для кожної незавершеної розповіді настає її час. Старіші дописуються, але з'являються нові незакінчені. І так безкінечно. Намагалася боротися, але не виходить. Так і живемо, я і мої внутрішні демони: непостійний писака і злющий на нього перфекціоніст;)))
Tory_Chameleon, Дякую, а то я думала, що тільки в мене такий бардак з творами робиться)
Ви не одна така. В мене теж багато є, але на папері. Якось мені не щастить з компьютерами, то зламаются, то ще щось. Біда... Але інколи коли перечитую історію і сюжет, вони мене захоплять, пишу продовження. Якось так.
:))
Та сама біда. Купа ідей, початих книг, дві в процесі викладки-написання, ще й нові з вух лізуть. Доводиться вуха навушниками затикати, а то голова потім болить, коли ідеї через вуха лізуть.
Таня Саміло, Так, то приходить з часом. Спершу теж так не могла. А за рік навчилася. Бо чекаючи нагоди, коли нарешті залишусь сама в тиші ... Короче кажучи, це нереально...)))
Так щоб десятки, то ні. Було таке, що писав великий твір, потім закинув, написав два маленьких, а тепер взявся дописувати перший.
Dmytro Chornota, То це нормально, коли великий текст набридає, або заходить в глухий кут пишуться оповідання), можливо вони у майбутньому навіть більше сподобаються читачеві ніж попередній проект.
Всі ідеї обов'язково записуємо! Потім десь пристроїмо :)
Тетяна Юр'єва, Це правда, бо коли влом це зробити, потім можна і не згадати...
У мене теж є такі незавершені історії. Але жодна не пропадає даремно. Часто, коли розумію, що на повноцінний твір та чи інша ідея не тягне, то вставляю їх у інші книги, у вигляді або нових сюжетних ліній, або ж якихось вставних епізодів.
Мар'яна Доля, Точно, було таке, коли писала роман на нанораймо і не вистачало тексту написаного за день, то витягала стару писанину і вклеювала у сюжет. Типу спогади дитинства чи ще щось)
В мене були такі "граблі" коли робила прикраси #dariadagazjewelry . Зараз стараюсь на них не наступати. Записую ідеї, буває на диктофон... Найкраще пишеться коли поринаєш у світ тої книжки...
Дарія Дагаз, Щось я ще не доросла до диктофона... Записую на комп'ютері, або у різних блокнотах, а потім не можу все познаходити))
Я розподіляю час і періодично приділяю час) але є такі, що зберігаються лише у вигляді ідеї)
Анна-Марія, Таки-так...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати