Тут стало дуже цікаво, як і коли ви вирішили стати авторами? Чи це почалося з динтинства? Як саме у вас почало виходити писати? Можливо, щось порадите автору-початківцю.
Вітаю!
З дитинства люблю читати!
Та спробувала себе в ролі автора тільки три роки тому! Моя перша робота "Магія в мені".
Було важко почати і увійти в ритм!
Тому найперша й найважливіша порада, це писати, писати і ще раз писати!
І з часом виходитиме все краще!!!
Бажаю натхнення і багато читачів!!
Пишу просто, бо мені це дуже подобається, переважно заради самого захоплюючого процесу написання чогось нового.
Перший незавершений твір був написаний мною в початковій школі - дитячі історії про тваринок)
В 17 років - перший завершений - оповідання про серійного вбивцю з детальним описанням останнього його злочину від першої особи: спершу жертви, а потім самого маніяка. Х)
Перший твір, що наважусь викласти в Інтернет, якщо на голову не звалиться яка-небудь доленосна бурулька, з*явиться на цьому чудовому сайті вже найближчого літа)
Раджу іншим авторам-початківцям просто писати те, що подобається, працювати над грамотністю, більше читати і знайти сили та час завершувати початі твори. А раптом саме ваша незавершена книга могла б стати майбутнім бестселлером чи змінити чиєсь життя на краще)
Всі пишуть, що почали писати з дитинства. Я теж, мабуть з тринадцяти років. До цього часу, фантазувала і придумувала історії, якось не задумуючись записувати. Потім була велика перерва, і тільки в шістнадцять років вперше спробувала написати фентезі. Ну, а потім понесло... Так і зараз, тітці вже скоро тридцять, а крім писати, я нічого не вмію.
Це був вірш у 10 років. Ну а потім понеслась, як то кажуть. Захопилась читанням історичних романів і захотілося написати щось своє такого ж типу. Звичайно, то були дитячі забавки і відповідний рівень, вірніше, його відсутність, бо навіть у школі писати твори я не любила (парадокс)). Вже у більш дорослому віці, коли гуляють гормони і хочеться кохання, почала створювати історії про кохання на папері. У столі досі купа початих і незакінчених романів)) Більш-менш вдалою першою спробою вважаю "Поклик серця". До речі, ця історія є на літнеті.
Привіт!)) Прочитала коментарі і зрозуміла, що така, як і всі. Теж з дитинства був хист, щось пробувала писати але трохи кишка була тонка..) Першими в мене були дитячі казки, далі проза і вірші. Років шість тому почала паралельно 3 романи писати але так і закинула.Тоді ще не була готова, загалом планувала на старості романи писати)) Талантів і захоплень маю багато, тож основна моя проблема відсутність дисципліни, через котру довго не всиджую лише на чомусь одному. Загалом достатньо не серьозно до цього відносилась, бо не вірила в себе і відсутність звітності. Тож спеціально почала розміщуватись на літ нет і всім знайомим розповіла пару днів тому для того щоб був той контроль роботи і сором за не виконання його. А зараз пишу першу книгу на ресурсі і запрошую до її читання)
Писала з дитинства, в старших класах почала братися за новели та оповідання, а на другому курсі університету почала свою першу книгу "Особливості магічого навчання")
Десь так 10-11 років тому сталася економічна криза, а я втратив роботу. Вільного часу стало багато, а грошей - навпаки. Ще до того я дійшов до висновку, що у жанрі фентезі видається майже суцільне лайно, тож я можу аж ніяк не гірше. Коли знадобилось, про це згадав та написав повість. Трохи згодом взнав, що повісті вже не видаються, потрібен роман. Накропав декілька романів, трохи з них згодом видали та заплатили трохи долярів. Після відомих подій співробітництво з Москвою перервав та перейшов у справжні безнадійні графомани.
Отаке.
Я почала серйозно займатися письменництвом років два тому. до цього лише під впливом натхнення могла написати вірш. А сюжети та історії з'являлися самі по собі в голові, я їх проживала, і тільки згодом стала записувати ідеї. Та для письменника важливо багато читати. Якщо не вистачає часу читати, то і часу на письменництво не буде. Це як порада. Запрошую на свою сторінку)))
Перший твір - Віола, роман, який почала писати давно, десять років лежав наполовину недописаний, потім знову за нього взялася, а тоді ще на два роки закинула, і лише з появою Літнет він нарешті дозрів)
А взагалі творити почала ще з раннього дитинства, ще в дошкільному віці вигадувала віршики і пісеньки. А прозу почала писати вже після школи. Писала для себе, бо, як то кажуть, не могла не писати. І лише півтора роки тому почала ділитися своїми творами.
А щоб розвиватися - потрібно багато писати і не менше читати літератури. Різної. Не лише хорошої і якісної.
Моя перша історія була в стилі фантастики і я її так і недописала.... Такий в мене характер... Моїм читачем була сестра. І оскільки історія була про чужопланетянина, що випадково, вижив при аварії корабля, втративши брата.... Мені було приємно, як автору, що моя сестра прониклась цією історією. Так що, казала, як я могла вбити молодшого брата героя :) . Хоча, для мене, як для старшої сестри то теж був елемент триллера.... Так я зрозуміла, що другорядні та епізодичні герої не менш важливі, по сенсовому наповненню, ніж головний герой, якому дістається вся шана.
Короля робить свита. І твір, як на мене, сильно втрачає, коли другорядні герої лишаються в тіні уваги автора.
Вітаю на порталі! Не знаю, чи у всіх так, але я писала з дитинства вірші, якісь казки та історії. А потім почала занотовувати в зошити, починала, кидала, бо не виходило продовжити, розвинути якусь ідею. Потім часу через роботу не стало, і я закинула усе це. Лише минулого року, змінивши своє життя, знайшла час на творчість і тут мене поперло)) Наразі пишу вже третю книгу і маю кілька оповідань. Головне - пишіть! А ще долучайтесь до групи у ФБ "Автори Літнет", там можна спілкуватись та рекламувати свої твори!
Десь так як у всіх - книжки, фільми підштовхували до графоманства. Та і що можна було хотіти від семирічної дитини в епоху відсутності інтернету))))
Перший мій твір був записаний в зошит на 96 аркушів, і будувався на грецькій міфології. Щось про те, як виникли амазонки. Я написала це в 90-х.
Автору початківцю пораджу побільше читати гарних творів, не як читач, а як автор - звертайте увагу на стиль, сюжет, спосіб викладення, мову. І порівнюйте з собою. Зазирайте в словник синонімів.
Вичитуйте текст.
Він зрадив власних батьків під час війни. Чи має така людина право на прощення? ❗ Чесно — ви б змогли пробачити? Так / Ні — і чому? Це з сюжету твору "Люби поки не розлучать" 14.01.2024 - 15.02.2024 рр.
Я писала колись давно щось типу фанфіків для розваги. Але пройшло одинадцять років і ось я тут пишу оригінальні історії. І знаєте що для мене стало найкращим відкриттям? Це вивчення різних цікавих речей справжнього світу.
... Рецензія на книгу "Монстри не питають" Оксани Соловій. Дуже важко написати рецензію про подібний твір. Мабуть тому я й не написав одразу, хоча роман зачепив мене за живе. Коли прочитав двадцять розділів поспіль
Моє знайомство з творчістю Єви Сови почалося з абсолютного шедевру фентезі – роману «Ворог мій». Це історія, яка вражає глибиною та багатошаровістю. Головна героїня Кайра – справжня воїтелька: сильна, рішуча,
Вітаю, мої неперевершені ♥ Чесно кажучи, я думала, що першим прихильниць згуртує навкіл себе Сергій, а воно он як вийшло хд Саме Назар став таємною пристрастю читачок ♥ Видно відчувають, що в тихій воді чорти професійні
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю!
З дитинства люблю читати!
Та спробувала себе в ролі автора тільки три роки тому! Моя перша робота "Магія в мені".
Було важко почати і увійти в ритм!
Тому найперша й найважливіша порада, це писати, писати і ще раз писати!
І з часом виходитиме все краще!!!
Бажаю натхнення і багато читачів!!
Дякую за цікаві запитання.
Пишу просто, бо мені це дуже подобається, переважно заради самого захоплюючого процесу написання чогось нового.
Перший незавершений твір був написаний мною в початковій школі - дитячі історії про тваринок)
В 17 років - перший завершений - оповідання про серійного вбивцю з детальним описанням останнього його злочину від першої особи: спершу жертви, а потім самого маніяка. Х)
Перший твір, що наважусь викласти в Інтернет, якщо на голову не звалиться яка-небудь доленосна бурулька, з*явиться на цьому чудовому сайті вже найближчого літа)
Раджу іншим авторам-початківцям просто писати те, що подобається, працювати над грамотністю, більше читати і знайти сили та час завершувати початі твори. А раптом саме ваша незавершена книга могла б стати майбутнім бестселлером чи змінити чиєсь життя на краще)
Бажаю усім авторам успіхів у творчості)
Всім дякую за відповіді! Ви мене надихаєте)
Всі пишуть, що почали писати з дитинства. Я теж, мабуть з тринадцяти років. До цього часу, фантазувала і придумувала історії, якось не задумуючись записувати. Потім була велика перерва, і тільки в шістнадцять років вперше спробувала написати фентезі. Ну, а потім понесло... Так і зараз, тітці вже скоро тридцять, а крім писати, я нічого не вмію.
Це був вірш у 10 років. Ну а потім понеслась, як то кажуть. Захопилась читанням історичних романів і захотілося написати щось своє такого ж типу. Звичайно, то були дитячі забавки і відповідний рівень, вірніше, його відсутність, бо навіть у школі писати твори я не любила (парадокс)). Вже у більш дорослому віці, коли гуляють гормони і хочеться кохання, почала створювати історії про кохання на папері. У столі досі купа початих і незакінчених романів)) Більш-менш вдалою першою спробою вважаю "Поклик серця". До речі, ця історія є на літнеті.
Привіт!)) Прочитала коментарі і зрозуміла, що така, як і всі. Теж з дитинства був хист, щось пробувала писати але трохи кишка була тонка..) Першими в мене були дитячі казки, далі проза і вірші. Років шість тому почала паралельно 3 романи писати але так і закинула.Тоді ще не була готова, загалом планувала на старості романи писати)) Талантів і захоплень маю багато, тож основна моя проблема відсутність дисципліни, через котру довго не всиджую лише на чомусь одному. Загалом достатньо не серьозно до цього відносилась, бо не вірила в себе і відсутність звітності. Тож спеціально почала розміщуватись на літ нет і всім знайомим розповіла пару днів тому для того щоб був той контроль роботи і сором за не виконання його. А зараз пишу першу книгу на ресурсі і запрошую до її читання)
Писала з дитинства, в старших класах почала братися за новели та оповідання, а на другому курсі університету почала свою першу книгу "Особливості магічого навчання")
Десь так 10-11 років тому сталася економічна криза, а я втратив роботу. Вільного часу стало багато, а грошей - навпаки. Ще до того я дійшов до висновку, що у жанрі фентезі видається майже суцільне лайно, тож я можу аж ніяк не гірше. Коли знадобилось, про це згадав та написав повість. Трохи згодом взнав, що повісті вже не видаються, потрібен роман. Накропав декілька романів, трохи з них згодом видали та заплатили трохи долярів. Після відомих подій співробітництво з Москвою перервав та перейшов у справжні безнадійні графомани.
Отаке.
Олександра Задорожня, Бо українською в мене лише 1, та й та не дуже якісно створена :(
Я почала серйозно займатися письменництвом років два тому. до цього лише під впливом натхнення могла написати вірш. А сюжети та історії з'являлися самі по собі в голові, я їх проживала, і тільки згодом стала записувати ідеї. Та для письменника важливо багато читати. Якщо не вистачає часу читати, то і часу на письменництво не буде. Це як порада. Запрошую на свою сторінку)))
Хелен Соул, добре)
Перший твір - Віола, роман, який почала писати давно, десять років лежав наполовину недописаний, потім знову за нього взялася, а тоді ще на два роки закинула, і лише з появою Літнет він нарешті дозрів)
А взагалі творити почала ще з раннього дитинства, ще в дошкільному віці вигадувала віршики і пісеньки. А прозу почала писати вже після школи. Писала для себе, бо, як то кажуть, не могла не писати. І лише півтора роки тому почала ділитися своїми творами.
А щоб розвиватися - потрібно багато писати і не менше читати літератури. Різної. Не лише хорошої і якісної.
Моя перша історія була в стилі фантастики і я її так і недописала.... Такий в мене характер... Моїм читачем була сестра. І оскільки історія була про чужопланетянина, що випадково, вижив при аварії корабля, втративши брата.... Мені було приємно, як автору, що моя сестра прониклась цією історією. Так що, казала, як я могла вбити молодшого брата героя :) . Хоча, для мене, як для старшої сестри то теж був елемент триллера.... Так я зрозуміла, що другорядні та епізодичні герої не менш важливі, по сенсовому наповненню, ніж головний герой, якому дістається вся шана.
Короля робить свита. І твір, як на мене, сильно втрачає, коли другорядні герої лишаються в тіні уваги автора.
Вітаю на порталі! Не знаю, чи у всіх так, але я писала з дитинства вірші, якісь казки та історії. А потім почала занотовувати в зошити, починала, кидала, бо не виходило продовжити, розвинути якусь ідею. Потім часу через роботу не стало, і я закинула усе це. Лише минулого року, змінивши своє життя, знайшла час на творчість і тут мене поперло)) Наразі пишу вже третю книгу і маю кілька оповідань. Головне - пишіть! А ще долучайтесь до групи у ФБ "Автори Літнет", там можна спілкуватись та рекламувати свої твори!
Ірина Ярошенко, дякую
Десь так як у всіх - книжки, фільми підштовхували до графоманства. Та і що можна було хотіти від семирічної дитини в епоху відсутності інтернету))))
Перший мій твір був записаний в зошит на 96 аркушів, і будувався на грецькій міфології. Щось про те, як виникли амазонки. Я написала це в 90-х.
Автору початківцю пораджу побільше читати гарних творів, не як читач, а як автор - звертайте увагу на стиль, сюжет, спосіб викладення, мову. І порівнюйте з собою. Зазирайте в словник синонімів.
Вичитуйте текст.
Анна Пахомова, дяка)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати