Василь Толока

Я — письменник. Або ж той, хто бажає вважати себе таким, оскільки іншого шляху бути не може. Та й не могло бути. Якби я тільки міг уявити, наскільке важке те ярмо, і наскільки сухою є моя нива, не стидався б я плачу, аби її полити. Люблю лірику, це як приємна прогулянка на краю неможливого. Але ще більше люблю жанр реалізму, і пихологічно-соціальну прозу. Коцюбинському, Франку, і Мирному привіт).

Безкоштовно

Біла Алея

Поезія

Рано чи пізно, людина досягає своєї вершини. Ні, тільки вершини своїх теперешніх можливостей. І тоді перед нею постає вибір. Віддатися на щит пихи, чи стати в двобої ...

В текcті є: романтика, лірична новела, критика

234

Повний текст

6 стор.