Книги
Конкурси
Блоги
Колекції
Бібліотека
Вхід
Реєстрація
Жанри
Всі жанри
Міське фентезі
Фентезі
Сучасна проза
Жіночий роман
Любовні романи
Підліткова проза
Фантастика
Історичний роман
Фанфік
Бойовик
Детектив
Трилер
Гумор
Містика/Жахи
Не художня література
Дитяча література
Різне
Любовне фентезі
Короткий любовний роман
Історичний любовний роман
Сучасний любовний роман
Любовна фантастика
Бойова фантастика
Наукова фантастика
Постапокаліпсис
Антиутопія
Бойове фентезі
Поезія
Молодіжна проза
Добірки
За популярністю
За оновленнями
Новинки
Бестселери
Колекції
ulia
Писати тексти – те, що мені подобалось у далекому шкільному минулому. Бажання донести свою думку завдяки надрукованим словам, відтворити власні бачення світу, бавитись словами, креативити і просто почуватись собою закинули мене на факультет журналістики. «А я хотіла стати філологом…» - те, з чого іноді розпочинаю історію вибору професійної діяльності. 2011 – рік вступу. Без перебільшень страшне літо, не зовсім просто вештатись містами України і подавати документи у ВУЗи, опісля ще й творчі конкурси… Філологія і журналістика - потрібно обирати. Я зупинилась на тому, де поменше правил і побільше творчості. Так я думала. Але журналістика в Україні далеко не для кожного. І не для мене. Я прагну писати – це відкриває. Журналістика – не зовсім те, що робить щасливою мене. Життя на жаль, має функцію швидко закінчуватись. На жаль, бо воно сповнене простими, незамінними моментами, які не озвучуються словами… Але є інша сторона – жахлива. Коли вмикаєш режим спостереження, помічаєш сумні обличчя, роздратованих людей, які ненавидять свою роботу… це що пекло? Ще рано для цього! Ми не померли.
Поділитися
Поскаржитися
Твори
Блог
У користувача поки що немає написаних творів
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше
Дозволити