390
“Оповідання”
Анотація до книги "Батьківське тепло"
Коли ми дорослішаємо, то відчуваємо власні сили і можливості, часто забуваючи, завдяки чиїй турботі все це маємо, чиї руки оберігали нас від усіх незгод...
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДоброго часу! Любий авторе чи дозволите записати вашу історію в аудіо форматі? Адже таких історій майже не найти солов'їною! А про їх озвучення взагалі мовчу...
Буду вельми вдячна за вашу згоду!
Уляна Бойко, І вам дякую за таке щире побажання^-^
Людстка небайдужість - дуже цінна якість. Для того, щоб її проявити, треба бути готовим для цього. Ми не завжди готові. Написано цікаво.
Сергій Кузнєцов, Гарно підмітили. Дякую Вам за коментар!
Прочитала текст з інтересу. Зацікавилася, про що можна розповісти у такому маленькому творі. Витратина не більше п'яти хвилин, а емоцій отримала стільки, що не справилася з навантаженням і заплакала. Щось зачепило за живе, ніби достало до самої серцевини.
Так, ми дійсно дорослішаємо і забуваємо, завдяки кому ми маємо все.
Читала і думала про своїх батьків. Соромно зізнатися, але навіть себе впізнати в образі головного героя.
Світлана Вітряченко, Дякую Вам за такий щирий коментар! Поки що розміщую свої старенькі невеликі роботи. Вони дуже простенькі, але ними хотілося торкнутись чогось важливого. У світі стільки речей, про які ми забуваємо, яких не бачимо, але які відіграють величезну роль у нашому житті. Хотілося б про це говорити більше... Ще раз ДЯКУЮ! ❤️️
Дякую за такий твір!
Галина Левтер, Щиро дякую за Вашу увагу до твору!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати