Пролог

Шестеро хлопців – Марк, Адріан, Даня, Скай, Влад і Натсу як завжди репетирували в своїй звукостудії. Це було одне з багатьох великих приміщень у офісі їхнього продюсера, яке знаходиться в самому центрі Києва. 
Троє з них, а саме: Даня, Адріан і Марк сиділи на чорному шкіряному дивані й працювали із зошитом, у якому вже повністю виднілись  рядки нової пісні.
Скай і Влад старались вивчити ноти, а Натсу просто сидів на пухнастому сірому килимі й ліниво грав на клавішах синтезатора. Вони так сиділи приблизно дві години, але раптом Марк вигукнув:
– Є! – і всі хлопці, які були в кабінеті, одразу підійшли до нього.
– Зіграєш? – запитав Марк у Адріана, який знав цю мелодію до останнього акорду.
Хлопець піднявся до їхньої імпровізованої сцени й з-під струн гітари полилася мелодія ліричного року, а Марк почав наспівувати слова.
Коли пісня закінчилась, у кімнаті стало тихо.
– Хлопці, ну як Вам? – запитав вокаліст, порушуючи тишу
– Нормально. – відповів Даня
– Чогось все таки не вистачає… - задумливо протягнув Скай 
– А по-моєму – класно! – перебив гітариста Влад
– А тобі як, Натсу? – запитав Марк у клавішника
– У третьому куплеті… - почав він…
– Не вистачає зухвалості! – перебив його Волтер
– Абсолютно з Вами згоден! – пролунав голос продюсера з коридору
– Юрію Олександровичу, доброго дня! Що таке сталось, що Ви прийшли сюди? – награно здивувався Соколовський
– Так! Спонсори вимагають, щоб Ви – показав на всіх шістьох хлопців, - почали зустрічатись із дівчатами. Інакше, вони скоротять наш бюджет! – гірко промовив продюсер
– А ті, які висять на нас, їм не вистачає? – глузливо запитав Скай
– Один дзвінок – і крихітка для кожного тут! – задоволено промовив бек-вокаліст, беручи до рук свій модний смартфон
– Дуже смішно! – з сарказмом відповів продюсер. – Потрібно зустрічатися з тими, кого виберуть наші спонсори! Це шість студенток, які правда – трохи молодші за Вас.
– Ні, Ви знущаєтесь!? Дівчата для мене – одноразова розвага! – обурювався бас-гітарист, починаючи нервово ходити по всій кімнаті
– Знаємо ми ці твої принципи, але в мене вони теж є! – відповів голосно Даня, для того, щоб трішки вгомонити блондина
– Я не проти. – відповів Марк. – Але дівчата хоч не кікімори болотні?
– Ні, красиві та розумні! – відповів Юрій Олександрович і взяв серветку, щоб витерти лоба, бо розхвилювався, бідненький!
– Я відмовляюся! – пирхнув Натсу, склавши руки на грудях
– В такому випадку, можеш забути про кар’єру піаніста. – спокійно відповів продюсер
– Ви думаєте, мене ніхто не візьме? – обурився хлопець
– Повір, я зроблю так, що тебе й прибирати сцену ніхто не візьме! – пригрозив чоловік і сів біля Марка, який взагалі не звертав увагу на те, що взагалі відбувається в реальному світі
– А мені – все одно! – грубо відповів Натсу
– Якщо ти погодишся хоча б побачитися з нею, то з мене – нові клавіші! – запропонував такий компроміс продюсер
– Я… – протягнув Натсу вагаючись, а потім продовжив, – згоден на одну зустріч! ¬– погодився клавішник
– Чекай завтра нові клавіші! – зрадів такій відповіді чоловік, ледь не танцюючи ламбаду
– А якщо я погоджусь, то мені теж буде нова гітара? – з надією запитав Скай
– І не мрій! – сказав, як відрізав і посміхнувся продюсер
– Мовчу…  – хмуро відповів гітарист
Раптом, у Юрія Олександровича задзвонив телефон, він підняв його ближче до очей і трохи змінився його вираз обличчя.
– Алло? – вислухавши свого співрозмовника, він відповів. – Так. Зараз. – чоловік повернувся до хлопців і сказав.
– Ходімо, Ваші наречені вже тут!
– Наречені?! Ви ж казали, що це тимчасові дівчата! – обурився один із учасників
– Ну… це зараз неважливо! – уникнув від запитання чоловік
Вони пройшли по одному з численних коридорів офісу, і нарешті хлопці зайшли в одну кімнату, де обговорювались нові кліпи та зйомки. На дивані сиділи шестеро дівчат різної зовнішності, а збоку від них – ще двоє людей. 
– Хлопці, проходьте! – промовив один із спонсорів і продовжив:
– Марку, тобі ось ця руденька! – і показав на рудоволосу, яка щось зовсім була незадоволена тим, що вона взагалі тут знаходиться, бо дівчину видавала її злісна гримаса на обличчі
– Але я не хочу! – запротестував фронтмен.
– Тоді з Адріаном поміняйся. – запропонував спонсор.
– Але я її теж не хочу! – вигукнув блондин
– Давайте мені її! – сказав Даня і підійшов до темно-русявої дівчини
– А мені ту темненьку! – промовив Скай і підійшов до брюнетки
– Досить! Вибирайте, кого хочете! У Вас п’ять хвилин! – крикнув продюсер, щоб припинити цей балаган, який влаштували музиканти
Вони всі стали біля тих, хто їм сподобався. Кожного музиканта причарувала саме ця дівчина, біля якої він стояв. 
Всі студенти в цьому приміщенні – були особливими.
Хоча, їхнє життя складається із складних рядків, але найголовніше – вони мають мету!
 

Любі читачі))
Ось і прийшов цей день! Прем'єра циклу "Змушені". Дуже хочеться вірити, що вам сподобається ця книга)) Не забувайте, що є ще п'ять книг із цього циклу у інших чудових авторів))) Пролог у нас спільний, а далі все буде написане порізно, але деякі події будуть об'єднані) Всіх люблю 💕 І чекаю ваші відгуки)))♥️
 

"Змушені. Вокаліст" - Solomia Star (слр, молодіжна проза) 
"Змушені. Бас - гітарист" - Пелін Ерміш (слр, молодіжна проза)
"Змушені. Клавішник" - Demonika (слр, молодіжна проза)
"Змушені. Гітарист" - Viktorija (слр, молодіжна проза) 
"Змушені. Ударник" - Віка Скаттер (слр, молодіжна проза) 
"Змушені. Бек - вокаліст" - Дівчина яка бачить світ через рожеві окуляри (слр, молодіжна проза)