Розділ 1.2 Не те!

Розділ 1.2 Не те!

Влад пошкутильгав до дівчини з рожевим волоссям, зняв піджак та послабив краватку, яка чомусь надто тисла тепер.
– Подайте ключ на п’ятнадцять! – попросила дівчина, зрозумівши, що господар квартири поряд.
– Що? – запитав Владислав.
– Ріжковий ключ на п’ятнадцять! – ще раз пояснила Саша, а чоловік стояв та дивився на ті інструменти, які були рожевого кольору. Це ж як гламурненько. Яскрава штучка.
– Та вони всі рожеві, – невпевнено мовив чоловік.
– Зрозуміло, нога ні до чого, таки руки ростуть не з плечей... – бурмотіла Сашка.
– Я все чув, – ображено мовив господар квартири, але не відвів погляд від п’ятої точки Саші.
– Та подайте мені валізку з інструментами ближче! – не витримала дівчина.
Владислав підсунув інструменти, і дівчина сама знайшла необхідний їй ключ.
– Необхідно замінити трубу. Я поки перекpила воду, але вам тут робив ремонт якийсь ліворукий, бо вентиль, який відповідає за раковину, не перекриває воду, довелося перекрити загальний по квартирі, – діловито мовила Саша, витираючи руки. – Необхідно замінити трубу, і я б рекомендувала змінити вентиль.
– Добре, міняємо, – відповів чоловік.
– Але необхідно придбати усі матеріали, – серйозно мовила Саша.
– Я зараз напишу своєму асистенту, що необхідно придбати, і він швидко усе привезе, а ми поки про конференцію поговоримо, – запропонував Владислав.
– А ви впевнені, що асистент придбає усе, що треба? – невпевнено запитала Саша, бо за свою не таку вже й велику практику в службі «Чоловік на годину», вона бачила різних господарів. Деякі били себе в груди і розповідали, що вони усе можуть зробити самі, а на практиці й лампочку для них вкрутити було надскладним завданням.
– Та він що геть бовдур?! – заперечив Влад.
– Ну, вам видніше.
– Я йому зараз зателефоную, а ви скажіть йому, будь ласка, усе, – попросив господар квартири та набрав свого асистента.
– Слухаю, – відповів чоловічий голос.
– Віталію, зараз вам скажуть, що придбати і вам необхідно зараз швидко поїхати та придбати усе необхідне, – впевнено мовив Влад.
– Добре. Що саме?
– Кажіть, – мовив Владислав до Саші та увімкнув гучний зв’язок.
– Добрий день! Необхідно придбати сифон та чотири прокладки: дві менші і дві більші, але щоб підходили до сифона, – пояснила Саша.
– Сифон і п-п-прокладки? – зніяковіло запитав чоловік.
– Так, ви можете їх придбати у будь-якому магазині. Вам усе підкажуть. Можна взяти дорожчий металевий сифон, або пластмасовий. Прокладки будь-які, аби пасували до сифона, – діловито давала інструкції Саша.
– А якої фірми? – запитав асистент Влада.
– Будь-якої. Головне – сифон, – відповіла Саша.
– Гроші я тобі зараз надішлю, – мовив Влад та відключився. – То що казали партнери? – вирішив уточнити Влад.
Олександра переповіла усі деталі, які упустив Влад, та показала записи.
Телефон Влада ожив сповіщенням. Чоловік взяв свій гаджет, подивився, насупився та написав у відповідь:
«Та бери будь-які»
«Можливо, краще перепитати?» – надійшло повідомлення.
«Візьми кілька варіантів, щоб був вибір» – написав Влад.
«А на скільки крапель?» – надійшло наступне повідомлення.
«На всі» – відповів Влад. Він не бажав видатися некомпетентним перед Сашою. Вона ж запропонувала поїхати сама, а він її відмовив, тепер вже незручно.
Влад попросив Олександру поглянути на договір, який корейці надіслали на пошту. Дівчина переклала увесь текст швидко і чітко, що у Влада щелепа ледь не впала вдруге за день. Він намагався тримати марку, але ця дівчина з яскравим волоссям його здивувала сьогодні не раз.
Через певний час пролунав дзвінок і Владислав прийняв виклик.
– Ми вже на тебе зачекалися. Де тебе ж чорти носять? – тихо запитав господар квартири, відійшовши, аби Саша не чула.
– Та я під дверима. Дзвоню у той дзвінок, дзвоню, а ви не чуєте. Заснули там чи... – мовив асистент.
– Точно! Дзвінок же не працює, – осінило Влада і він пошкутильгав, аби відкрити двері.
– Ось, – мовив гість та подав йому пакет.
– Добрий день, дякую, – мовила Саша до асистента, який зацікавлено подивився на неї. – Що це ви купили? – обурилася дівчина.
– Сифон для води, ну і прокладки, – почервонів чоловік. Він ледь з сорому не згорів, коли купував оте все.
– Мені потрібен сифон для раковини та прокладки до нього, а не банка для води та гігієнічні прокладки! – обурилася Саша, виймаючи покупки.
– Не те... – тихо мовив Влад, розуміючи, якими бовдурами вони з його асистентом зараз виглядають перед Сашою.
– Не те! – підтвердила Саша.