Розділ 8. Журнал несправностей

Наступного ранку на дверях лабораторії висіла червона печатка технічної комісії.

Стрічка перетинала замок і світилася при кожній спробі торкнутися ручки. Під нею хтось приклеїв записку: «Варен, твій розподільник позичив світло павільйону й не повернув». Почерк належав студентові з ефірної механіки, чий аеромобіль минулого року зачепив флюгер.

Лея зірвала записку, але не викинула. Погані записки вона мала звичку ховати в кишеню, доки не мине перше бажання їх розірвати.

Професор Берн прийшов о восьмій з двома техніками. Печатку зняли, занесли вимірювальні рамки й відчинили захисний ковпак. Усередині пахло перепаленим лаком. Накопичувач укривався білими тріщинами, третя дуга потемніла біля контакту, зате мідний розподільник лишився цілим.

— Пощастило, — сказав молодший технік.

Берн глянув на нього.

— Захист спрацював за проєктом. У професійній роботі це називається не везінням.

Лея під’єднала реєстратор до журналу стенда. Світлова стрічка повільно виповзла з латунного отвору й розгорнулася над столом графіком учорашнього навантаження.

Перші сорок секунд були чистими. На сорок першій третя дуга отримала команду, а дві десятих секунди потому прийняла потік. На сорок другій основний блок, не дочекавшись підтвердження в межах попереднього вікна, повторно розподілив частину резерву.

— Подвійний облік, — сказала Лея.

Професор не відповів. Вона збільшила фрагмент.

— Контролер порахував третю дугу неактивною, переніс її частку на другу, а коли запізніле підтвердження прийшло, не скасував попереднє рішення. Накопичувач отримав обидва імпульси.

— Чому захист не відсік перший?

— Бо кожен окремо був допустимим.

Вона промовила це й відчула, як учорашня розмова з Даміаном повертається в іншій формі. Окремо допустимі рішення створили недопустиму взаємодію.

До полудня вони відновили всю послідовність. Технічна комісія дозволила Леї працювати зі стендом під наглядом, але заборонила повторне підключення до павільйонної мережі до завершення розгляду.

Даміан чекав у коридорі з товстою збіркою академічних регламентів. Він сидів на підлозі біля вікна, бо всі лави зайняли батьки абітурієнтів, і робив позначки на клаптиках паперу. Поруч стояли дві чашки кави та згорток із сирними пиріжками.

— Ти тут давно?

— Достатньо, щоб зненавидіти автора додатка про повторні випробування.

Лея сіла поруч, не зважаючи на халат і холодну плитку.

— Є така процедура?

— Є право подати вмотивовану заяву протягом трьох навчальних днів. Потрібні: попередній висновок комісії, повний журнал, план виправлення, оцінка ризику й згода керівника лабораторії.

— Попереднього висновку ще немає.

— Буде завтра. Я говорив із секретарем.

— Ти говорив із ним як Даміан Вейр чи як мій наречений?

Він перегорнув сторінку.

— Як студент, який прочитав регламент і не знайшов у ньому заборони ставити запитання. Прізвище секретар і так бачив у списку.

— Добре. Саме про це я й просила.

— Ти чекала іншого?

Лея взяла пиріжок, хоча не відчувала голоду.

— Не знаю. Учора тато подивився на тебе так, ніби ти зараз підеш до ректора й повернеш мені співбесіду.

— Твій батько переоцінює чароправо.

— Він переоцінює людей зі столиці.

Даміан закрив збірку.

— А ти?

Запитання стосувалося не лише столиці. Лея відламала край пиріжка.

— Я попросила знайти процедуру. Ти знайшов. Далі зроблю сама.

— Саме так і планував.

Лея нарешті відкусила пиріжок, який уже встиг повністю охолонути.

Після обіду вони працювали в читальній залі. Даміан розклав вимоги заяви, Лея написала технічний план. Замість того щоб одразу збільшувати швидкість третьої дуги, вона запропонувала незалежні запобіжники й коротку паузу між відключенням та повторним розподілом. Рішення було повільнішим, зате не дозволяло системі двічі рахувати той самий резерв.

— Скільки триватиме пауза? — спитав Даміан.

— Пів секунди.

— За цей час щось критичне вимкнеться?

— Освітлення переживе. Транспортний контур може втратити синхронізацію, якщо це збігатиметься з розгоном.

— Отже, потрібні пріоритети.

Лея взяла чистий аркуш.

— Аварійне живлення спочатку для транспортного гальмування й зв’язку, потім освітлення. Так мережа не вдаватиме, що здатна врятувати все одночасно.

— Запиши це менш образливо для мережі.

— Вона не читатиме заяву.

До вечора план мав дванадцять сторінок. Даміан відніс його на кафедру, а Лея повернулася до гостьового корпусу попрощатися з родиною, оскільки Варени виїжджали ранковим потягом. Відкриті Вежі тривали ще три дні, але Орлан мав забрати кристали зі складу, а Теса — повернутися до крамниці.