Розділ 6. Відкриті вежі

Уранці їхнє фото висіло біля кожного входу до Академії.

«Випускники зустрічають майбутнє разом», — повідомляв підпис під світлиною, де Лея дивилася на перстень, а Даміан — на неї. Фотографиня спіймала саме ту мить, коли вони ще не знали про об’єктив. Через це знімок виглядав переконливіше за все, що вони репетирували.

— Принаймні не написали дату весілля, — сказав Даміан.

Він стояв поруч із нею біля дошки оголошень, тримаючи дві чашки кави. Навколо поспішали відвідувачі, студенти роздавали програми, над головами пропливали рекламні скляні пластини. Кілька знайомих уже встигли привітати їх, а одна дівчина з просторової інженерії образилася, що Лея не запросила факультет на заручини, яких не було.

— «Зустрічають майбутнє разом», — прочитала Лея. — Це гірше за дату.

— Та не для накладу.

Він подав їй каву саме таку, як вона любила: міцну, з невеликою кількістю молока й без цукру. Лея пригадала, що ніколи не казала йому про це прямо. Просто два роки замовляла одне й те саме.

— Моя мати купить усі примірники.

— Моя, ймовірно, вже купила.

— Вона читає академічний вісник?

— Вона читає все, де може випадково з’явитися прізвище Вейр.

Його спокій був майже переконливим. Майже — бо він розірвав паперову обгортку чашки на три однакові смужки й лише тоді викинув.

— Ти можеш сказати їй правду, — тихо запропонувала Лея.

— А ти — своїм батькам.

Даміан першим перевів погляд на світлину. Лея зробила ковток кави, яка вже встигла охолонути.

Фестиваль не залишив часу для подальшої розмови. О десятій відкрилися факультетські павільйони, і Академія змінила звичний ритм. У старому дворі алхіміки продавали мило, що міняло запах залежно від температури води. Біомаги показували саджанці, здатні повертати листя, вказуючи напрямок до підземних ефірних жил.

Над новим корпусом кружляли два студентські аеромобілі — незграбні та повільні. А ще — оточені потрійною захисною сіткою після минулорічного випадку із флюгером.

Лея вела родину кампусом. Мірена хотіла побачити все, тітка Селіна — усе безкоштовне, Теса зупинялася біля друкарських машин, розпитуючи про нові шрифтові руни для своєї крамниці. Ровен зник біля павільйону біомагів і за пів години повернувся разом з Ірмою, несучи горщик із рослиною, що обережно хапала його за рукав.

— Вона реагує на залишковий заряд, — пояснив він.

— Вона реагує на те, що ти не віддаєш їй рукав, — сказала Ірма. — Не смикай. Відірве ґудзик.

Ровен перестав бути родинною загрозою десь між лекцією про ґрунтовий ефір і другим зниклим ґудзиком. Мірена дивилася на нього з легким жалем, але швидко повернула увагу до Даміана, який терпляче слухав тітчину історію про сусіда та неправильно складений заповіт.

Орлан відстав біля виставки серійних побутових артефактів. На довгому столі лежали однакові фабричні нагрівачі — гладкі, дешеві, з тонкими мідними контурами під склом.

— Ось через це люди перестають ремонтувати, — сказав він. — Контур запаяний. Згорів один шов — викидай усе.

— Виробник називає це захистом від невмілого втручання, — відповів Даміан.

— Виробник назве чеснотою будь-що, за що не доведеться платити майстрові.

Лея вже збиралася пояснити, що фабричний блок коштує вдвічі дешевше за ремісничий, але Даміан підняв нагрівач і знайшов дрібний напис на задній панелі.

— Гарантія діє лише за щорічного обслуговування в уповноваженій майстерні.

Орлан хмикнув.

— Якої в Равенфорді немає.

— Тоді це не захист від втручання. Це спосіб продати доступ до ремонту.

— Чароправо іноді корисне.

— Запишу для батька. Він любить рідкісні судження.

Вони сперечалися ще десять хвилин — про право на креслення, ціну ручної праці й те, чи повинна фабрика постачати запасні контури незалежним майстрам. Орлан не пом’якшав, але вже почав звертатися до Даміана на ім’я.

Лея стояла трохи осторонь. Їй було приємно бачити їхню розмову й соромно від цього задоволення. Даміан витримував батькову перевірку, бо знаходив у ній справжній інтерес. І робив це для історії, якої не існувало.

— Не дивись так урочисто, — прошепотіла Теса. — Ви лише заручилися, а не уклали торговельний союз між містами.

— Я нормально дивлюся.

— Ти в дитинстві так само дивилася на новий набір викруток.

Лея пішла перевіряти свій павільйон раніше, ніж сестра встигла продовжити.

Адаптивний вузол стояв у центральній частині інженерної виставки. Під прозорим захисним ковпаком блищали три резервні дуги, мідний розподільник і накопичувач завбільшки з кулак. Сьогодні система працювала в демонстраційному режимі: світлова схема показувала, як навантаження переходить із пошкодженої лінії на дві справні.

Професор Берн перевіряв кріплення.

— Завтра о другій ваш публічний показ, — нагадав він. — Представник Бюро буде особисто.