Глава 27. Сумніви

— Вона права. Ми лише тікаємо, — мовив Лесь

Цю розмову вони починали не вперше, різним складом і в різний час. Говорили з Даром та дівчатами ще навіть до того, як з завдання повернулися Гнат з Мауром. Взагалі як у гнізді стало менше народу з’явилося відчуття, що дружити стало більше з ким. А може тому, що в них з’явилося більше вільного часу? Спочатку Леля стала проводити з ними більше часу, потім Мая підтягнулася, а за нею і Ялина. Хлопці, як повернулися, теж увійшли в компанію.

Хоч Маур переживав, Аніка з Гнатом почали нормально спілкуватися. Принаймні намагалися, спершу це давалося їм важко, особливо дівчині. Але щоразу згадувалася їхня бійка, як Дар розповідав вона прикладала хлопця о стіни, як він потім виглядав… і сама себе осаджувала. Якщо не забути минуле, вони могли знову прийти у ту ж точку, а Аніці цього не хотілося. Не стільки через себе — якби Гнат в пориві якось не виставив той надщит, збирали б його хребці по всій тренувальній… і це справді лякало.

Вона пробачила йому, що у тій бійці їй дісталося не менше. Визнала, що сама довела. А те, що обманув спочатку довелося забути. Як Гнат забув усе, що вона викидала кілька місяців у гнізді… і поступово стало легше. Стараннями того ж Маура вони інколи сиділи разом за їжею, а він витягував обох на розмову. І виявилося, що як не намагатися сердитися і не приймати все в штики, Гнат таки непоганий хлопець. З ним навіть бувало весело.

На тренуваннях Аніка теж стала куди обережнішою. Перший раз, коли Гнат завалив її, а дівчина замість звично вивернутися й особливо болюче вдарити, спокійно визнала, що він переміг, хлопець сторопів. Так і завмер, сидячи зверху. Її чи то погляд хлопця, чи сама ситуація змусила зніяковіти, а таке Аніка не любила. Скористалася його розсіяністю і ривком перевернула на лопатки, сама сівши зверху. Гнат лиш посміхнувся і вони так і дивилися одне на одного, від чого Аніка ще більше зніяковіла і різко встала. 

Відтоді тренування перетворилися у гру хто кого. Вони не піддавалися, могли вдарити, могли перекинути суперника на землю, але все ж намагалися робити це м’якіше. Синці були в обох, але ніколи не добивали одне одного й не завдавали болю спеціально. Коли їх вкладали на лопатки — визнавали поразку. На обличчях все частіше стали з’являтися усмішки, а потім навіть словами перекидалися, запрошуючи суперника підходити ближче й отримати по шиї. І жартівливі перепалки були. Аніці, як і Гнату, стало в рази більше подобатися тренуватися, а Радана кидала у їхню сторону зацікавлені погляди.

Взагалі все змінилося настільки, що як Маур ввечері за руку притягнув Гната до їхньої компанії, Аніка не була проти. А як повернувся з Горислава, Лесь теж підтягнувся, один Рус з «ватаги» не так близько з ними спілкувався. Хоча вони все одно ладили. І, як не дивно, таке збільшення кола спілкування дівчині подобалося.

— Скоріше ховаємося, — пробурчав Дар

— Але що ще ми можемо зробити? — запитала Лелія

— О, та багато чого! Ми можемо

— Має! — шикнули кілька голосів перш ніж вона нафантазувала продовження

— Ми працюємо над цим, — не погодився Гнат, — ходимо на завдання, шукаємо варіанти

— Гнате, варто було в лісі з’явитися стражам й ми сидимо тут безвилазно! — обурилася Аніка, — не знаю, як у вас було раніше, але я щось не бачу, щоб хтось справді щось робив. Та й раніше… Нагадайте, скільки вже років академії?

Скільки років Ведимир збирає підлітків, скільки вона вже тут, а можливості допомогти Кирилові досі не бачить! Навіть натяку! Лесь скис, як і завжди, коли відчував, наскільки далека можливість нормального життя. Ялина, побачивши це, також нахмурилася:

— Ведим завжди все передбачає й у нього кілька варіантів

— То ти думаєш, у нього є план? — запитав Маур

— Він нічого не знає, як і ми, — поморщився Лесь, — став би тут сидіти стільки років?

З точки зору Аніки, людина, яка придумала побудувати й пожити у такому місці хоча б день, була ненормальною, тому судити по цьому дівчина б не взялася.

— Розглянемо гіпотези, — запропонувала завжди раціональна Ялина, — припустимо, план у нього є

— Чому тоді він його не виконає? — одразу спитала Аніка

— І чому ми ніколи про нього не чули? — підтримав Маур

— Можливо, це надто небезпечний план

Аніка фиркнула. Наче небезпека — це серйозний аргумент, щоб відмовитися від свободи! Вона б пішла на будь-яку небезпеку, якби за цим був шанс звільнити Кирила і себе.

— А те, що відбувається зараз, безпечно? — підняв брови Гнат, — можу запевнити, що принаймні двічі когось з нашої групки, а то й всіх, ледь не спіймали. І на інших завданнях ми далеко не в безпеці

— Але Ведим схиблений на безпеці, — невпевнено сказав Лесь

— Всі ці двері, заклинання, правила, — зло підтакнула Аніка

— Не впевнена, що це надмірно, — не погодилася Леля, — може врятувати життя й певно що врятувало Жатинців, поки вони не переїхали

— Він готовий ризикувати, — кивнула Ялина, — тобто якщо план небезпечний, то він має бути небезпечніший сумарно за усі вилазки на усі завдання плюс статичну небезпеку від стражів за усі ці роки

— Важко уявити щось такого розмаху, — Маур почухав потилицю