20.2

Повна підлітків навчальна гуділа на тридцять голосів про термінову непланову збірку й те, які вісті Гнат міг принести з повторної вилазки до Князеслава. Варіантів було два й обидва не радували. Або князь придумав ще якусь особливо мерзенну пакість, або 

— Тиша, будь ласка

Гул стих і тридцять спудейських очей пронизали Ведимира.

— Немає звістки з Жатину. І вже пройшло кілька днів. Як розумієте, зараз Гнат ходив ще раз перевірити це

Підлітки загаласували з подвійною силою, хто ахав, хто лаявся та згадував князя добрим словом і служителів єдності за компанію. Робили це настільки голосно та так жестикулювали, наче у гнізді була не одна Дзвінка, а тридцять.

— Потрібні троє добровольців розвідати, — продовжив Ведимир

Вгору піднялося стільки рук, що такій одностайності Аніка аж здивувалася. А дехто з охочих, як от Милан, майстерністю не відрізнялися і, наскільки вона знала, раніше на серйозні завдання не ходив.

— Що сталося? — тихо запитала у Дара

— Вістки можуть затриматися… але якщо досі немає, у Жатині трапилося щось серйозне

— Так, але, кхм… стільки рук

У перший час її б це приємно здивувало, але Аніка встигла зрозуміти, що навіть якщо усім ситуація не подобається, далеко не кожен готовий її змінювати. І ризикувати собою заради інших також.

— У Жатині всі молодші спудеї. До дванадцяти. Чимало з наших провели там кілька років чи місяців… там друзі, наставники, спогади

— Опустіть руки усі, кому шкода діточок і хочеться відчувати, що ви хоча б щось робите для допомоги, — суворо сказав Ведимир і половина рук посоромилася, — добре. Гнат. Ярош

Ведимир обвів підлітків уважним поглядом, відкидаючи одного за іншим. Маур чимало часу провів у Жатині, емоційно прив’язаний, а емоційність буде зайва. Як і Русан, який, до того ж, середній маг. І його сестра. Близнюки безалаберні й це не їхній профіль. Марія сильна, але не бойова і цю силу ніколи не хотіла використовувати як потрібно. Лишався тільки:

— Власлав, — сказав наставник, хоч руку хлопець не тримав, — до мене на планерку

— Я теж можу!

Піднятій руці Ведимир зрадів як магам князя під фантомом-входом.

— Ти не готова

— Я знаю достатньо заклинань

— Але не тактику й план дій

— Я думала, для цього і є планерка

— Замало часу, щоб проводити повноцінну. А бази ти не знаєш

— То хлопці дорогою розкажуть

— Ні

Новенька схрестила руки на грудях, прямо і твердо дивилася на наставника. Впертості чи витримки обом було не займати, тільки продовжувати цю абсурдну тему чи влаштовувати спектакль Ведимир не збирався. Але не встиг він байдуже відвести погляд і продовжити, як раптом вліз Гнат:

— Нам потрібні найсильніші

Ведимир різко повернув голову до хлопця і, треба сказати, був здивований його словам. А Аніка-то як здивувалася! Як і Гнат, чесно кажучи, але щось потягнуло його це сказати й хлопець вирішив, що може хоча б так наладить з нею стосунки. Дасть, що вона хоче.

Вираз обличчя Аніки став задоволеним, якщо не злорадним. Може Ведимир і засновник, і наставник, але хай спробує піти проти слова найсильнішого і наймайстернішого хлопчини у гнізді. Особливо коли половина підлітків переживає за успіх цього завдання як ніколи раніше.

— У вас досвідчена команда і сили не займати

— Влас — середній маг

Власлав, якому до того було наче байдуже, недобре зіщулив очі.

— Він має досвід

— Цього може виявитися мало. І ми не ладимо

— Це точно, — фиркнув герцог, — і я не збирався нікуди йти

На нього Ведимир навіть уваги не звернув.

— То справа у цьому? — запитав він Гната

— Ні. Вона готова. А сили нам можуть знадобитися

Ведимир перевів погляд з нього на новеньку, що досі стояла зі схрещеними руками та дивилася твердо, потім назад на хлопця, який виглядав спокійним і впевненим, по Власу лиш мазнув поглядом, глянув на інших спудеїв… серед яких був явно сильніший і майстерніший за Власа Дар. Який і до того руку тримав, от тільки Ведимир, як завжди, це проігнорував.

— Гаразд, — не надто радісно погодився він, — ви троє — до мене

Новенька переможно посміхнулася і навіть вдячно глянула на Гната, а той відмітив, що хід виявився правильним. Дар же нагородив наставника найбільш похмурим поглядом, на який був здатен. Він промовчав, але Ведимир не сумнівався, що усе зрозумів. І хоч наставник погодився частково щоб Дару не було до чого причепитися (новенька сильніша, тому вона пішла), їхній конфлікт знову поглибився.