19.3

Зате Гнат, який жив у кімнаті з Даром, відсутність одного з сусідів ночами помічав. І як же це бісило! І що новенька так добре спілкується з ним. Гнат нічого не міг з собою зробити, коли бачив їх поряд, ставав наче сама новенька — кулаки так і стискалися, та й з задоволенням би підпалив щось. І подивився, як вони здорово стрибають вдвох! І якщо новенька перша почала його ненавидіти, то з Даром зіпсував стосунки й ледь не наривався на бійку саме Гнат. 

Аніка один раз навіть випадково почула їхню суперечку сп'яну, але лиш забрала звідти друга і зневажливо подивилася на Гната — витрачати на того час їй здалося марним. А Маура дорогою нагору попросила забрати своїх друзів-п’яниць зі складу й заспокоїти. Сам Маур майже не пив — змалечку знав, які неадекватні п’яні і як легко у них щось вкрасти — але переносив вид алкоголю і п’яних нормально. На відміну від Руса.

Загалом вчитися в академії було непогано. Аніці не подобався лише примусовий розклад, якого вона і не притримувалася. А так магія робила її сильною. І тренування, хоч інколи їй здавалося що помре прямо у залі, але зціплювала зуби й проводжувала. І дізнаватися про якісь невідомі речі, як ті ж політики та економіки, було корисно. Спершу усі науки здавалися важкими й нудними, але дівчина чесно пробувала розібратися. Хто знає, що їй знадобиться аби звільнити Кирила? 

Що не розуміла пояснював Дар. Взагалі допомагав з усім. І чим більше Аніка проводила з ним часу, тим більше розуміла слова Олесі. Хлопець справді постійно посміхався, сміявся та змушував сміятися інших, ніколи довго не зациклювався і взагалі з ним було на диво легко. 

Ладив Дар з усіма, хоча майже ні з ким близько не спілкувався. Хіба з Лелією, але їхні стосунки були дуже дивними. Інколи Аніка взагалі не розуміла Дара, коли мова заходила про Лелю або як вони були поряд. Хоча це можна було сказати про більшість дій «інакших»… Дар навіть в жарт запропонував їй брати уроки у Радани, визнаної дивачки та спеціалістки по людях. А Аніка взяла і спробувала.

З Раданою вони зійшлися не близько, але легко. Обидві не претендували на ролі говірливих або загальних улюблениць, сторонилися інших спудеїв та радісніше б проводили час на самоті, вивчаючи щось цікаве. Для Ради одним з цікавого була поведінка людей, вона постійно читала книги на цю тему та спостерігала за іншими. Частково за це її й сторонилися, але для Аніки переоцінити такі знання було неможливим. 

Аніка навчилася жити у дорослому світі, раніше читала виключно написані дорослими книжки, де усі діяли за дорослими правилами, і те, що викидали ці інакші підлітки, спершу не лізло їй в голову. Чому він це зробив? Як можна сказати одне, але зрозуміти інше? Що взагалі таке натяки? Тиха спокійна Радана Аніку не напружувала, але пояснювала здорово. Хоча спершу дівчина все одно нічого не розуміла, але поступово більше дізналася, пограла вечора з Радою у гру «вгадай реакції спудеїв» і хоч якось стала розбиратися у цих «інакших». Жити стало значно простіше.

Радана ж була не проти спілкування, а новенька її цікавила як об’єкт вивчення. Вона часто щось запитувала, чому дівчина щось сказала чи зробила, щось про минуле, як би вона вчинила у вигаданих ситуаціях. Коли це не стосувалося її родини, Аніка була й не проти відповідати. За такі-то знання!

Рада пробувала дати їй книжку по психології, але та дівчині не сподобалася. Хоча взагалі читати вона любила і навіть арвійську вивчала з відносним завзяттям, щоб прочитати арвійські книжки. Їх в академії було на порядок більше за унарійські, як наукових, так і вигаданих. А в тих книжках, які писали вільні люди у вільному королівстві, мали бути незвичні й цікаві історії… 

Так, в академії справді багато бувало непоганим. Особливо коли вона навчилася таки терпіти підземелля, знала де виспатися вдень щоб тебе не потурбували та з ким можна спілкуватися, а від кого триматися подалі. І тільки один персонаж тут допікав їй і викликав такі емоції, що як не вдариш розірвуть тебе зсередини.

«Чому тільки Гнат?» — Дар якось запитав, коли вночі вилізли подихати вільним повітрям і послухати вітер… вона не знала. Бо тільки він казав ті слова? Маур з Лесем нічого не обіцяли, за що їх винити? Вони мовчали. Бо тільки він як ніхто мав розуміти, що вона буде відчувати у пастці під землею? Бо він удавав, що турбується, сидів край гроболіжка й ділився магією, постійно був поряд і допомагав? Бо саме йому вона довірилася. Вперше за багато років. Повірила його словам, дозволила відвести себе невідомо куди, почала відкриватися… а виявилося, що він її обманув. І поцілив у найболючіше місце.

«Ми не бачили іншого виходу. І думали, що тут тобі буде краще. Що ти б хотіла… Нам справді шкода, що все так. Нам усім» — подібні слова вона чула так часто, що на них вже була алергія. Проявлялася залежало від її настрою і людини, яка це говорила, але переважно гарантувала поганий настрій Аніці, а отже і тому, хто це наважився патякнути. Навіть Дар більше  не заїкався на цю тему — зрозумів і прийняв, що у дівчини є тверда позиція і це не змінити. Бо навіть те, що в академії бувало непогано, її ставлення до Гната не змінювало.