10.4

Власлав фиркнув і закотив очі. Олеся кинула на нього суворий погляд і продовжила:

— Не можна лишати переходи між частинами гнізда відчиненими. Самостійно у місто чи на завдання не ходимо, завжди хоча б у парі. Це для безпеки. Ти ж бачила, як тут все серйозно. І ще заборонений алкоголь, дурмани та… — вона на мить зам’ялася, — стосунки

— Стосунки?

Якщо правила безпеки всередині гнізда Аніка ще якось могла зрозуміти, то все інше — ні. Вона б ніколи не дозволила наказувати собі, з ким куди їй ходити, що робити, а що ні. А останнє взагалі абсурдне — хтось збирається вирішувати, бути їй з кимось чи ні?! Не те щоб вона знала, як це… Так, читала у книжках про любов і весілля… і в неї склалося враження, що це тільки її особиста справа.

— То… обніматися, цілуватися, спати разом… і після закінчення програми ходити на поверх до іншої статті…

Власлав весело фиркнув, розчулено дивлячись на те, як Олеся ніяковіла та червоніла.

— Влаславе, тебе це теж стосується!

— Чхати хотів, — хлопець посміхнувся ще ширше, — я роблю або не роблю щось лише тому, що сам так хочу. Бачу, ти теж, — він посміхнувся новенькій якоюсь іншою, теплою посмішкою, і накрив її долоню своєю

Аніка сіпнулася мов від удару, одразу висмикнула руку й подивилася на хлопця з явною неприязню, хоча спочатку його слова навіть викликали у ній відголос поваги. Але хай вона теж чхати хотіла на ці правила, нічого до неї лізти!

— Ммм, — той задоволено усміхнувся, від чого Аніці стало моторошно, — цікаво

— Це стосується не тільки тебе! — гнівно вигукнула Олеся, — це поставить усіх під удар. Усіх нас! І якщо ти думаєш, що тобі є куди йти, то нам — ні!

— Правила безпеки я ще не порушував, а інше — моя особиста справа, — відрізав хлопець

— «Ще не порушував» не значить, що не зробиш цього, чи не так?

Її плечі опустилися, голова теж. На хлопця вона дивилася з-під лоба. У голосі лишилася злість, але більше було приреченості і якоїсь втоми, наче ця розмова відбувалася вже не перший раз, але Олеся не могла ні змінити хлопця, ні змиритися.

— Якщо буде потрібно, — Власлав був спокійний, наче йшлося про цілком буденну річ, а не щось, що Олеся сприймала як загрозу життям цілої зграї підлітків, — я тут доти, доки сам так вирішив. І роблю чи не роблю те, що вважаю за потрібне

Олеся сумно кивнула. Не тому, що погоджувалася, а просто тому, що говорити на цю тему далі безглуздо. Втім, як і починати її. Вона сама не знала, на що сподівалася.

— Ти поїла? Ходімо, ще потрібно підібрати тобі речі й в кімнату віднести, — сказала вона новенькій, при цьому підкреслено не дивилася на Власлава

Аніка була проти йти, поки на столі ще лишалася хоч крихта хлібу, а у горщику — крапля молока. Але речі її зацікавили. Їжу завжди легше вкрасти, тож якщо їй хочуть дати речі, краще взяти їх. І все ж, перед тим як іти за Олесею, вона відрізала товстенний шматок хліба, накрила зверху таким же шматком сиру і прихопила з собою.

Олеся відвела її не далеко — по маленькому коридорчику у сусіднє приміщення, яке виявилося складом усього неїстівного. Олеся один раз окинула новеньку поглядом, приміряла на неї брюки й після цього впевнено підводила до конкретних стопок одягу, з яких Аніка брала усе підряд не задумуючися. Їй доводилося носити як замалий, так і завеликий одяг — коли немає на нього грошей, не завжди є і час приміряти його в крамницях перш ніж свиснути.

Коли ж вони перейшли до частини з господарськими речами, Аніка поглядом ледь не пропалила в спині Олесі дірку. На половину речей та дивилася з нерозумінням і м’яко казала покласти назад: чудовий легкий посуд їй бачте не знадобиться, бо тут усі користуються спільним, кресало бо вогонь де палити зібралася, мотузка навіщо взагалі здалася новенькій, а свічки не потрібні, бо освітлюється усе магією. Примирило новеньку з нею лише те, що Олеся була не надто уважною й Аніка ловко закидала дрібні речі у кошик у тієї за спиною. А ще слова, що новенька може прийти та взяти що завгодно у будь-який час — от як вона і великі дістане. Завжди треба бути готовою до несподіванок і усе корисне для виживання мати під рукою.

Вони віднесли речі у кімнату і поки Олеся заочно знайомила її з іншими студентами, Аніка перевзулася та непомітно сховала прихоплений на складі ніж під штаниною. Вона б перевдягнулася повністю у нове, але Олеся була поряд і показувати їй такі секрети під одягом Аніка не хотіла. Вони поки ладять, але підземелля діяло Аніці на нерви, наявність правил бісила як факт, хоча вона їх слухатися і не збиралася, а підліткам вона ще не довіряла.