Розділ 36. Яку не шкода

Аліса поклала долоні королю на груди. З єдиною метою — щоб його відштовхнути. Принаймні так вона це собі пояснила.

Чому ж не стала відштовхувати? Ні штовхати, ні упиратися. Тільки вбирала долонями живе тепло його шкіри.

Все-таки який же він негідник — як можна бути таким привабливим не лише зовні, а ще й на дотик? Колись Аліса йому за це помститься, колись пригадає, що не змогла встояти перед його чоловічим магнетизмом і дозволила цей поцілунок.

Перед тим, як він нахилився до неї, вона встигла помітити, як затуманився його погляд. Так-так, саме затуманився. А нічогенькі емоції вирують у королі! Алісі трохи лестило, що, виявляється, вона має над ним якусь владу.

Його губи торкнулися її губ обережно. Вона була йому вдячна за те гостре відчуття, яке подарував цей легкий дотик із ароматом свіжості та моря — як колись у юності, коли поцілунок означав дуже-дуже багато, коли поцілунок здавався найпрекраснішим, що може бути між чоловіком та жінкою, самодостатнім концентратом чуттєвості.

Король діяв повільно, залучав Алісу до поцілунку неспішними ласками. Вона й не думала, що тирани бувають такими ніжними. Вона чекала натиску, майже грубості, але він стримував пристрасть, щоб не сполохати її. Алісі завжди подобалися чоловіки, які вміють собою володіти.

Її руки самі почали рухатися, обвили його шию, і лише тоді він дозволив собі бути наполегливим. Рухи його губ і язика стали різкішими, обійми тіснішими.

Аліса знала, що яка б залізна витримка не була в короля, не варто її випробовувати. Їй подобався його поцілунок, безсоромно подобався — п'янив і викликав запаморочення, але перервати його мала вона.

— Досить, мій королю, — Аліса відсторонилася.

Він видав невдоволений рик і ще довго відновлював дихання.

— Яка ж ти чудова і безжальна, моя королево.

А кому у наш час легко?

Аліса теж не відразу прийшла до тями.

— Ми сильно відійшли від початкового плану, — вона спробувала переключити думки короля в потрібне русло. — Поцілунок — це надто тиха затія. Нам потрібно більше шуму.

— Більше шуму? — посміхнувся король. — Я це можу влаштувати. Ти про…

— Ні, я не про те, про що ти подумав, — перебила Аліса. — Як щодо навчання магії? Ти ж просив у мене кілька уроків. То навіщо відкладати? Проведемо тренування з дзюдо прямо зараз.

Яка Аліса молодець, га? Класно придумала? Якщо сильно постаратися, звуковий супровід вийде саме такий, як треба, а то й краще.

Король дивився на Алісу очманілими очима. Воно й не дивно. Відчувалося, що мізки в нього ще не ввімкнулися. Нічого, після пари кидків через стегно здатність міркувати різко повернеться.

— Заняття з дзюдо проводяться на татамі — це спеціальний килим такий, — пояснила Аліса. — Через брак такого зійде і цей — вона кивнула на ворсистий прямокутник, розстелений посередині каюти.

Це ще пощастило, що тут хоч якийсь килимок є, бо довелося б величність по голій підлозі катати.

— Для занять дзюдо потрібен спеціальний костюм — кімоно, — продовжила Аліса, — при нагоді я тобі покажу, як він виглядає. А поки що просто надягни сорочку. Яку не шкода, — порадила вона.

— Я б віддав перевагу іншому роду занять на сьогоднішню ніч, — із сарказмом зауважив король, проте пішов виконувати її завдання.

Еміліо зробив усе точно так, як просила королева. Навіть сорочку надягнув ту, яку не шкода — з гаскайського льону. Вона йому не подобалася — надто химерна. Навіщо він її свого часу купив?

А ось королеві сорочка сподобалася.

— Те, що треба, — усміхнулася вона.

І чому боги обдарували такою привабливою усмішкою таку суперечливу діву? Як же він мріяв, щоб сьогоднішню ніч вона провела в його ліжку! Як хотів особисто зняти з її ніжних плечей і граціозних ніжок кожне мереживо, насолодитися її спокусливим тілом.

Еміліо був певен, його королева не пошкодувала б, якби піддалася його спокусі. Він відчув під час поцілунку, наскільки вона чуттєва. Вона ж просто створена для кохання. Хіба не для цього боги послали чоловікам дружин, щоб вдаватися до солодких втіх?

Але його зухвала красуня-дружина вважає, що її кредо — робити чоловічі справи. Як він повинен до цього ставитися? Гніватися, прагнути приборкати чи захоплюватися?

— Мій королю, сядь на татамі. Перш ніж розпочати тренування, я маю розповісти тобі трохи про магію дзюдо.

Він сів. Ніколи не думав, що доведеться стати учнем своєї дружини, але заради освоєння нової магії з іншого світу він готовий і не на таке.

Вона теж сіла на килим навпроти нього.

— Дзюдо — давня магія, — почала королева посвячувати у своє мистецтво. — "Дзю" означає м'якість, поступливість, а "до" — принцип, шлях. Той, хто освоює цю магію, вирушає в подорож "шляхом м'якості".

— Я найменше підозрював, що твоя магія — це "шлях м'якості", — Еміліо не зміг втриматися від іронії, — особливо після того, як ти застосувала до мене одне із заклинань. Як, до речі, воно називалося?

— Кидок через стегно, — королева чомусь усміхнулася. — Я навчу тебе цьому заклинанню, — пообіцяла вона і продовжила: — Непосвячені не розуміють, до чого тут м'якість і поступливість у єдиноборствах. Однак, саме ці якості лежать в основі дзюдо. Для виведення супротивника з рівноваги (як фізично, так і психічно) використовується його ж власна енергія.

Очі королеви горіли, як у людини, яка говорить про те, чим дуже захоплена. Вона була сповнена азарту і неймовірно спокуслива. Він уважно слухав, але зрадницька фантазія заважала зосередитися — малювала, як прямо тут, на килимі, він пестить свою королеву і в любовному пориві підминає під себе.

— Той, хто атакує, може натрапити на супротивника, який піддасться натиску, — повчально розповідала королева, — і доведе атаку суперника до його поразки. Зрозумів, про що я? — вона підвелася на ноги і веліла йому вставати. — Зараз покажу.

Аліса чудово знала, що тренування з дзюдо потрібно починати з розминки — біг, акробатичні елементи, вправи на гнучкість та розтяжку, координаційні вправи. І друге заняття вона обов'язково проведе за всіма правилами. Але цього разу на розминку не було часу. Пора було вже спровокувати шпигуна необхідним звуковим фоном.