Глава 17

Катя

— Оце я вляпалася, дівчата. До речі, нічого смішного, — прикладаю долоні до палаючих щік. Як згадаю останні три дні — у мене голова одразу кругом іде.

— Кать, а що поганого? У чоловіка здорові сексуальні апетити, дивлячись на тебе складно встояти, ось Влад і насолоджується... спілкуванням, — Данка знову покотилася зі сміху. — Дурненька, чому тебе це лякає? Адже тобі цього хотілося!

— Хотілося, але не так багато і... не з тим, — зітхаючи, забираюсь з ногами на диван. — Адже ми з Владом навіть не спілкуємося, він приходить і накидається на мене як з голодного краю. Він, звичайно, вміє збуджувати і все інше теж вміє, але жіноча душа не тільки оргазмами втішається. Іскри не вистачає, тієї самої… коли просто добре поряд навіть без дотиків.

— Романтична ти наша привереда, — хмикає Віка. — Там іскрить не потушиш, але немає сексу, тут є секс, але без хімії він тобі не в радість. Катько, а ти виявляється у нас вреднюга. Не догодиш. Адже Ви з Владом на роботі спілкуєтеся. Як він, до речі, поводиться в офісі?

— В офісі він Владислав Юрійович, мій нестерпний бос. На роботі він межу не перетинає і рук не розпускає. Раніше натяки були, але коли Влад отримав доступ до тіла, то став ще суворішим. Так мене вимотає за день на роботі, а потім увечері дивується, чому це я без сил і йому все доводиться робити самому. Тепер розумію, чому він досі неодружений, такого деспота не кожна витерпить. Адже він і в ліжку такий домінант, блін. Кажу ж, влипла по повній. Якщо розірву з ним стосунки, він мене потім точно на роботі з'їсть.

— Три дні — це ще не стосунки, це примірка, — пирхає Данка. — Не роби з нього чудовисько, нормальний він мужик. Просто менше треба думати про Рому, викинь його з голови взагалі. І подивися на Влада не одурманеними очима, а з практичної точки зору. І не треба від мене подушкою прикриватися, я бачу всі твої думки, ведмежатко. Але любов'ю ситим не будеш. Віко, скажи їй хоч ти, що я маю рацію.

— Як поводитися з Владом Катька сама повинна вирішувати, а ось її потяг до ескортника справді нездоровий, — Віка теж вирішила, що мене час лікувати.

— От противні, ви мені набридли, — сміючись, кидаю в Данку диванну подушку. — Мені час збиратися. Влад надіслав дивне повідомлення.

— Всі ці шури-мури зробили тебе неадекватною, з цього треба ж було починати, а не скиглити, що втомилася від ласки. Що пише? — Данка, згоряючи від цікавості, подається вперед, щоб упіймати кожне моє слово.

— Написав: «Будь готова до сюрпризів. Заїду о п'ятій. Хочу, щоб на тобі була сукня по фігурі та підбори». Хіба це не дивно? Він що зібрався презентувати мене друзям чи мамі поведе показувати? Сюрпризи якось мене напружують.

— Вперше їй так пощастило, а вона все мінуси шукає. Ох, Катько, відчуваю, ти щось відмочиш. От скажи, питання на засипку. Заради кого з них ти б одягла шикарну червону білизну? — Данка хитро примружилася.

— Я ненавиджу червоне.

— Ми знаємо, тому й питаю. Це тест. Заради кого з них ти пішла б на подібну жертву, якби тебе про це попросив Влад або Рома.

— Сама сказала не думати про нього, — надувшись, відводжу погляд. Тут навіть нічого думати, я знаю заради кого, але він не попросить. — Не вдягну заради себе. Краще допоможіть сукню вибрати, бос наказав, щоб було по фігурі.

Влад пунктуальний, сказав о п'ятій, отже, чітко хвилина в хвилину. Окидає мене задоволеним поглядом, догодила. Смарагдова сукня сидить як влита, а декольте підкреслює мої пишні груди. Я ще й волосся підняла вгору, щоб відкрити спокусливу шийку. Сьогодні я навіть собі сподобалася, що буває дуже рідко. …От би він побачив. Подумки даю собі ляпаса, не думай про цього шалапута, адже він про тебе не думає.

— Кать, класно виглядаєш, навіть їхати перехотілося, — посміхається Влад і чекає, коли я нахилюся до нього ближче, щоб мене поцілувати. Але сьогодні я сама його цмокнула і швидко усунулася.

— Дякую. То куди ти мене відвезеш? Інтрига тисне на нерви.

— Спочатку на виставку до художньої галереї одного мого дуже хорошого друга. Там зберуться не останні люди цього міста, серед яких багато моїх клієнтів як колишніх, так і майбутніх. Будь поряд, щоб не вкрали таку смачну красуню. А потім ми з тобою заглянемо до одного ресторану, я замовив столик на восьму.

   У галереї мені дуже сподобалося, від деяких картин прийшла в невимовний захват. Щоправда, Влад міцно тримав мене за руку і доводилося чекати, поки він наговориться, але ми встигли подивитися всі експонати. …От тільки коли вже йшли до машини все моє захоплення раптом розвіялося від одного погляду. Карого, хвилюючого та вбивчого. Рома в цей момент допомагав якійсь ошатній курці вийти з авто. Наші очі зустрілися і мене миттєво обпалило нестачею кисню...

Рома

—...Так добре, що ти погодився, — каже вона, коли машина зупиняється. — Моя начальниця хотіла сама приїхати і поговорити з тобою, але сам розумієш, в неї дуже висока посада і катастрофічно мало часу...

Киваю. Зазвичай нам пояснюють замовлення в повідомленні, але цього разу, я так розумію, все на більш серйозному рівні, і тому до мене відправили цю дівчину. Вона щось типу секретарки нашої мерині. Але не тієї секретарки з мерії, а, скажімо так, секретарки чисто за зустрічами, причому неофіційними. Справжня секретарка, яка зберігає брудні секрети...