13 глава "Танго"

Понеділок.

Вероніка.

Ми приїхали з Ірою у гуртожиток нас біля будівлі зустріла усміхнена Олеся. Вона вся світилась від щастя. Ми зайшли до нас в кімнату. Ми з Ірою почали розбирати сумки. Мама нам понадавала все що тільки було можна. Іра подивилась на Олесю.

- Олеська, як тиждень минув?

- Дуже швидко на жаль

- Я бачу, ти світишся від щастя, що вже трапилось?

Олеся підійшла до нас та показала праву руку. На безіменному пальці була красива золота каблучка.

- Він тобі пропозицію зробив?

- Так. Це було так романтично. Ми пішли гуляти, побачили тир де можна виграти іграшки. Я сказала, що хочу велику іграшку. Алекс для мене виграв великого ведмедя

- Я так розумію, який лежить у тебе на ліжку — сказала Іра

- Так, .., а після пішли у ресторан. Нас посадили за столик на терасі біля самого озера... я знайшла обручку у келиху з шампанським. А ви як провели час?

- У нас тиждень теж добре минув. Ось Іра з Деном познайомилась. З вівторка по неділю її майже не бачила

- Ми весь час гуляли. Я приїжджала на ферму аби поспати. Олеська, Ден такий класний...

- І виявилось, що дуже романтичний — я подивилась на Іру — у мене тепер не кімната, а магазин квітів. Ось Іра тільки один букет з собою привезла

Я почала переодягатись в одяг у якому я піду на пари.

- Цікаво, а у тебе що?

- У мене з Матвієм все добре... в понеділок з його колишньою познайомилась... випадково

- У якому сенсі?

- Вона до нас приходила додому. Казала, що вони досі зустрічаються

- І через це хтось весь вечір провів у кімнаті, плачучи в подушку — Іра подивилась на мене.

- У нього дійсно є ще одна дівчина?

- Ні. Матвій сказав, що вони розлучились декілька місяців тому, а вона просто його дістає своїм “я досі тебе кохаю”

- Весело вам було

- Не те слово. До речі, Олеся, у мене є питання до тебе

- Яке?

- Твій Алекс зможе знайти батьків Матвія?

- Не знаю. Можливо, що так. Я у нього запитаю. А тобі це навіщо?

- Хочу познайомитись з ними. Цікаво які вони

- Я запитаю в Алекса чи зможе він. Про всяк випадок напиши всі дані про Матвія — я взяла листочок та ручку та почала писати, те, що знайшла у Матвія в документах. Так, мені довелось поритися у нього в документах, щоб знайти потрібну інформацію. Шукала документи я тоді, коли Матвій був у конюшні та допомагав моїм батькам. На щастя він навіть не помітив, що у нього на столі чи на поличках щось не так стоїть. Я старалась запам’ятати де та що стояло чи лежало. Мені соромно, що я рилась у нього в документах, але якщо це допоможе знайти його батьків, то я це робила не дарма.

Ми пішли в інститут. У нас сьогодні екзамен, ну, точніше у випускників яким ми допомагаємо.

Ми прийшли в інститут. Мене зразу помітив Стас. Він підійшов до нас. Я його роздивилась. Він одягнений у чорні штани та таку ж сорочку. Я зрозуміла, що він одягнений в одяг у якому буде танцювати. Я теж взяла сукню у якій я буду танцювати. У мене сукня червоного кольору моя права нога відкрита, а ліва накрита сукнею та звичайно, що чорні каблуки. І зачіску я собі зробила дульку.

- Привіт, як у вас справи?

- Добре. Я бачу, ти готовий до екзамену

- Так. До речі, він почнеться через п’ятнадцять хвилин. Ми танцюємо перші — я відкрила рота.

- Перші? Чому перші?

- Я хочу станцювати та просто потім відпочивати, дивитись як танцюють інші

- А ти не знаєш якими ми виступаємо?

- На скільки я пам’ятаю Іра з Олегом танцюють п'ятими, а Гліб з Олесею одинадцяті. Ну що дівчатка йдіть переодягайтесь — сказав Стас та посміхнувся. Ми пішли переодягатись. У роздягальні було багато дівчат. Ми знайшли вільні місця та почали переодягатись. Я одягла цю сукню та вийшла до Стаса.

- Вау, яка ти красива

- Нормально, так?

- Та ти взагалі маєш чудовий вигляд

- Дякую

Почався екзамен. Ми виступали дійсно перші. Почали танцювати. І знову ж таки я нікого не бачила перед собою, бо захопилась цим танцем. Є я, Стас та наш танець танго. По закінченню танцю ми стали та вклонились. Викладач, який приймав екзамен почав аплодувати.

- Станіславе, Вероніко дякуємо вам за такий чудовий танець. Всі рухи виконані правильно, правильна подача танцю. Одяг який ви обрали теж відповідає цьому танцю. Станіславе, я ставлю вам оцінку... п’ятірку, а саме дев’яносто шість балів. А вам Вероніко, плюс десять балів до заліку — я ледве б і рота відкрила. Плюс десять балів до заліку? Що? Він же нічого не казав, що ми можемо отримати додаткові бали до заліку.

- Дякую — сказала я

- Можете проходити у зал — ми спустились зі сцени та сіли у залі на четвертий ряд. Я подивилась на Стаса. Він посміхається на всі свої тридцять два зуби. Я б теж так посміхалась на його місці. Стас подивився на мене.

- Дякую тобі — пошепки сказав Стас, я тільки посміхнулась. Не дарма ми тренувались кожен день. Все вийшло так як я хотіла. Ми добре станцювали танець, Стас отримав п’ятірку і плюс я не підвела Стаса. І виявився ще сюрприз плюс десять балів до заліку. Це дуже приємно. Я думаю, що тепер всі першокурсники намагатимуться танцювати добре аби отримати плюс декілька балів до заліку. А головне, те, що ми зі Стасом вже відпочиваємо та просто дивимось.

Станцювали всі. Іра зі своїм партнером отримали четвірку, до п’ятірки не вистачило одного балу. Через це Іра засмутилась, але їй поставили теж десять балів до заліку. Олеся зі своїм партнером отримали теж четвірку. Їм до п’ятірки не вистачило десять балів. І тому Олеся отримала вісім балів до заліку. Багато хто з першокурсників отримали плюс десять балів, а були такі, які жодного балу не отримали. Я так зрозумію, що плюс десять це найбільший плюс який можна було отримати.

Після у нас було дві пари. Стас сказав, що почекає мене в інституті, бо хоче відсвяткувати зі мною наш успіх на екзамені. Я звісно погодилась, бо вважаю це буде доречно.