Глава 6

- Що раптом сталося, сонечко? Скажи, інакше я не засну, - обіймаючи мене, тихо й схвильовано шепоче Андрій, прибираючи моє волосся, аби притулитися до мене обличчям.

- Прочитала повідомлення від Сашка, - гірко зітхаю я.

Мені так приємно притискатися до нього, захист найвищого рівня. А ще від нього фонить такою ніжністю, що ще трохи і я почну муркотіти та тертися об нього. Або я на емоціях, або з цим чоловіком дійсно так спокійно й неймовірно добре.

- Ох, Ліно, казав же, що краще вимкнути телефон. Інакше я поїду та наб'ю йому морду. ... Прямо зараз хочеться це зробити, - бурчить і скрипить зубами. - Потрібно було йому відразу в рило дати.

- Не пущу. Він цього не вартий: ані витраченого палива на дорогу, ані нервів, ані твоїх збитих об нього кулаків. У тебе інше завдання. Заколисати мене до ранку.

- Я не вмію співати колискові, я вмію цілуватися, - відчуваю по голосу, що вже трохи розслабився. - Але якщо будемо цілуватися, то навряд чи заснем. …Слухай моє дихання, серденько, я буду дуже виразно для тебе дихати.

- Добре, - заплющую очі. - Мені з тобою дуже добре ...

У це складно повірити, чужий будинок, чужа постіль, офігенний чоловік, з яким я вперше опинилася в одному ліжку, але я заснула, як немовля міцним та здоровим сном, немов цей хлопець мав дар зцілення. Вже навіть не пам'ятаю, коли так висипалася. 

Потягуюся та балдію кожною клітинкою. Кидаю погляд на годинник ... матінко рідна, вже десята ранку! …Моя дитина!

- Ну, не знаю, мужик, як на мене так дуже смачна каша. Я, звичайно, розумію, що тобі сподобалася ковбаса, але навряд чи твоя мама дозволяє тобі запихатися цією гидотою, цю гидоту тільки дорослим можна, - сидячи на кухні, Андрій намагається нагодувати Єгорку і дивлячись на цю картину, моє серце тричі стислося від розчулення, а після в грудях стало так гаряче від такого яскравого та солодкого почуття. …Ні, я не буду стримувати це в собі! Підлітаю, обіймаю його ззаду та припечатую доріжку поцілунків до його шиї.

- І тобі доброго ранку. І що це значить? - посміхається він, обертаючись. - Нам тебе не вистачало, але ми трималися.

- Це означає, що жінка виспалась та відпочила. А тепер я задихаюся від щастя, дивлячись на вас. Так коли ми летимо?

- Завтра. Встиг перехопити гарячий тур. Біла Пані мене запевнила, що закордонний паспорт у тебе є. Дитину по знайомству в твій паспорт впишемо сьогодні. Вже настроюєшся? Тому що я від цих думок, як чумний, - зітхає Андрій з красномовним томлінням.

- Тоді сьогодні ж я хочу подати на розлучення. І поміняти номер телефону, - рішуче заявляю я, відчуваючи, як дійсно в мені щось змінюється, оживає, наповнюється силою, пробивається променями на всі боки, тягнеться до Андрія та малює на моїх губах усмішку. - Я швиденько в душ, потім сніданок і після ми цим займемося, так? Я дуже хочу покласти край та початок.

- Я в захваті від твого настрою. У нас насправді сьогодні купа справ, але ми все встигнемо.

Він не тільки зцілює, цей балакун ще й заряджає своєю енергією! Я як нова батарейка скачу по квартирі, одночасно сушу волосся, збираюся та телефоную для початку Олесі.

- Тобто, ти знала, про плани Андрія і нічого мені не сказала?

- Ага, так він і розбігся ними зі мною ділитися. Він страшенно вреднючий цей твій Андрійко, не те, що серденько Ян, той все спокійно пояснить, без будь-якої отруйної іронії. А цей подзвонив та з порога: «руда, даю тобі дві секунди на роздуми, у Ліни є закордонний паспорт?». Ведмедик тебе кудись везе? Давай, подражни мою зелену жабу.

- До Турції. Завра вилітаємо з Дніпра. Сама собі дивуюся.

- Ух ти! Чого дивуватися, колись ти була такою, поки твій чоловік тебе не зацькував. Треба ж, одні в Одесі прогулюються, інші в Туреччину кігті рвуть. Потрібно піти хоч свою дупу в річку занурити, бо відпустка мені в цьому році не світить. Бачила, які Улька фотки скинула? Любовна любов в квадраті. В Одесі через них білі ночі, тому що наші молодята світяться безрозмірним щастям. А ти?

- Що я? Я чую, як ти противно хихикаєш, - це завжди означає одне, зараз Олеська ляпне якусь вульгарність.

- Твій Андрій вже натер тебе своєю ебонітовою паличкою до стану світіння?

- От балда, - сміюся у відповідь. - Ми лише плануємо.

- Схеми малюєте? - давиться вона в слухавку та ірже. Точно сидить на роботі в своєму магазині і знічев'я меле всяку нісенітницю.

- Складаємо покрокові інструкції. Гаразд, мені пора одягатися. Пізніше зідзвонимося! - застигаю на хвилину, щоб перегорнути фото і в цей момент в кімнату заглядає Андрій, ніби підслуховував за рогом.

- Кинь, не здумай більше нічого читати!

- Я подругою милуюся, - дивлюся на них і очі на мокрому місці, вони дійсно світяться.

- А я тобою, - підкрадається до мене Андрій, згрібаючи в оберемок. Кілька його кроків і я вже притиснута до стіни, полонена його знемагаючим поцілунком. Очікування поїздки розбурхує у мого лицаря неабиякі пристрасті. Його рука, масажуючи через сукню мої груди, вже дуже красномовно підкреслює «я тебе хочу». Навіть вчора ввечері його так не накривало. Який же він сильний та вимогливий, ніби зібрався зацілувати до смерті. – Виявилося, не просто спати в одному ліжку з жінкою, якою мариш, - видихнув він. - Захотілося відчути, що ти так само плавишся, як і я. Але виходить, що ні, - відсторонюється в сум'ятті, поправляючи на мені одяг.

- Тепер з нас двох дурний саме ти, - хапаю його долоню, притискаючи до своєї палаючої щоки. - У деяких жінок материнський інстинкт розвинений дуже сильно. Мені не дає розслабитися думка, що мій малюк там один повзає по підлозі у вітальні. Але ти помиляєшся. Якби мій син зараз був під наглядом, а ми з тобою опинилися в іншому місці, я б тобі показала, що вже не просто плавлюсь, я бурлю. Це те, про що я тобі казала, маленькі діти вносять істотні поправки в особисте життя. Ти розбудив в мені жінку, хлопче, і вона терпляче чекає свого часу. Навіть думати не смій, що ти мене не цікавиш та не збуджуєш. Інакше мене б тут не було! ... Та я коли тебе на кухні сьогодні побачила, такого дбайливого ... мені в ту ж секунду хотілося втопити тебе в своїй ніжності! - вирвалося у мене.