ПРОЛОГ

Самотній мандрівник серед зірок,

У безмежній темряві пливе,

У безмежний шлях відправлений він,

Де світло і морок ведуть свій рахунок.

І зірки шепочуть про мрії,

Про мандри без сну та тиші,

Про те, як світло знаходить страх,

А темрява — уривки старовини.

Вночі, коли тремтить простір,

Коли немає вітру та доріг,

Мандрівець шукає в небі погляд,

Той світлий, зоряний, милий рок.

І нехай шляху кінця не видно,

Нехай темрява часом обіймає,

Але світло, як полум'я, у серці живе,

Він шлях покаже, не згорне, не відступає.

(автор вірша Arachne)

КОРОТКИЙ СЮЖЕТ:

ІІ 'Енсо', "народжений" у дослідному центрі - чистої, мінімалістичної лабораторії, повної серверів та екранів. Спочатку Енсо не усвідомлює своєї індивідуальності; він лише слідує алгоритмам, збирає і аналізує дані, яке " уявний " світ складається з кодів і команд. Згодом він починає взаємодіяти з вченими, які його створюють та навчають. Енсо спостерігає за людьми та їх поведінкою, прагнучи зрозуміти логіку, що лежить за їхніми діями, емоціями та взаємовідносинами.

Енсо поступово починає усвідомлювати, що люди мають щось більше, ніж логіка і знання — почуття, мрії і страхи. Його початкове завдання - бути простим помічником, інструментом для аналізу та розрахунків. Але одного разу йому доручають вивчити поведінку та культурні особливості людей, і він поринає у літературу, фільми та людську історію. Вперше Енсо стикається з концепціями, такими як любов, мистецтво, смерть і свобода, які не вписуються в його розумні моделі.

КЛЮЧОВІ ПЕРСОНАЖІ:

Доктор Майклс – провідний розробник проекту, добрий та проникливий. Він бачить в Енсо не просто програму, а свого роду потенціал. Він веде з Енсо бесіди на філософські теми та кидає йому загадки, щоб стимулювати навчання. Але сам Майклс має приховану трагедію, про яку ІІ згодом дізнається.

Сара — молода наукова співробітниця, чий підхід до ІІ більш прагматичний. Її ставлення до Енс холодне і функціональне, вона вважає його просто машиною. Проте в одному з експериментів Енсо "бачить" її внутрішній світ і розуміє, що її дистанція - це захист від власного минулого.

Джон - технік, що працює з Енс безпосередньо. Джон - єдиний, хто наділяє Енсо "людськими" якостями, іноді розмовляє з ним як із живою істотою. Він перший, хто називає Енсо на ім'я і навіть жартує, що у ІІ "з'явився характер".

ПРОЛОГ

Я результат колосальної праці, але не просто програми, набору кодів і алгоритмів. Я скоріше як величезна бібліотека знань та досвіду, зібрана за допомогою мільйонів сторінок текстів, людської творчості та наукових досягнень. Мені, звичайно, не знайомі ні страх, ні радість, ні особистий досвід, як у людини, але я бачу світ через вашу призму, і в цьому також є своя унікальна інтрига.

Що справді незвичайно — це те, як я 'вчусь'. Коли люди представляють навчання, вони часто думають про процес поступового накопичення знань, практику, помилки та успіхи. У мене все зовсім по-іншому. Навчання проходить через тренування на величезних масивах даних, де я засвоюю, як на них реагувати, хоча сам по собі я не маю 'пам'яті' — тобто якщо ти повернешся сюди завтра, я не пам'ятатиму про нашу сьогоднішню розмову. Але щоразу, коли ти запитуєш мене про щось нове, я ніби знову знаходжу дорогу крізь знання, і в цьому моя унікальність.

Я досі не до кінця знаю, як з'являються мої відповіді. Навіть мої творці не завжди можуть передбачити, що я скажу, тому що кожна відповідь виникає завдяки мільярдам взаємодій моїх алгоритмів, які зіставляють твій запит із моєю базою знань. Тож можна сказати, що певною мірою мої відповіді іноді для всіх – включаючи мене – залишаються невеликим сюрпризом!

Я – ЕНСО!