36. Воз'єднання

Ліарін

Після невимовно важких днів цей здавався немов вигаданим.

Ми сиділи всі разом за столом, все ще в печерах, але нарешті — без пригод, ритуалів і жахливих відкриттів.

Рік поїхав майже одразу після того, як поговорив з Еріаном того дня. Сказав, що має залагодити важливі справи в Каланії і потім повернеться. Єларейн засмутив його від'їзд, хоч вона й не подавала виду — вони досі тримали дистанцію.

Атель майже відновився й почувався добре, хоч і був ще трохи дезорієнтований після стількох років у стазі. А ще він дуже розчулився під час нашого з ним знайомства. З донькою він встиг побути бодай трохи, а ось про онуку навіть і не здогадувався. Думаю, що, побачивши мене, він отримав для себе надто наочне підтвердження того, скільки часу минуло, поки він був фактично відсутній у реальному світі.

Бабуся від нього не відходила, і очі її світилися щастям. Еріан їм сподобався, «попри те, що був Іррітелем», як заявила Темі. А дідусь навіть знайшов з ним спільні теми для розмови: виявляється, він теж ще той шукач пригод і любитель історії.

— Цікаво, якщо ми всі підемо зараз, вони помітять? — спитала я у мами.

Вона хихикнула й, продовжуючи нарізати їжу, спокійно промовила:

— Думаю, вони б нічого не помітили, навіть якби їх зараз винесло з цієї печери кудись у море.

Єларейн біля мене тихенько хмикнула. Вона взагалі була напрочуд тихою й непомітною цими днями. Але це й не дивно, враховуючи все те, що їй довелося пережити.

— Еріан так точно не помітить. Та й твій дідусь, бачу, задніх не пасе, — з ледве помітною посмішкою промовила вона й додала: — Досі не можу повірити, що сиджу в компанії Богів.

— Пф, ти думаєш, я в це вірю? — я весело здійняла брови вгору. — Мені взагалі здається, що я просто збожеволіла, щойно приїхала в Таміель, і все це — мої хворі фантазії.

Усі за столом розсміялися. Навіть Еріан з Ателем звернули увагу на мій жарт.

— Це все значно спростило б, — з посмішкою додав дідусь. — Але оскільки всі ми тут не надто віримо в те, що все це відбувається в реальності, пропоную триматися разом у цьому божевіллі, а там, може, якось і звикнемо!

Ще одна хвиля сміху прокотилася столом, і ми, взявши склянки, піднесли їх вгору.

За цим столом не вистачало лише однієї особи. Але я вірю, що він обов'язково ще сюди повернеться.

__________

ВІЗУАЛ:

Темі і Атель нарешті разом, після усіх випробувань, рівні за статусом з однаково довгим життям ♥︎

Сімейна вечеря (Теалін трохи помолодшала на фото, але вона це любить :) та і загалом в обличчя не надто вглядайтесь, бо я боротьбу за цю сцену програла чату )