Глава 62 Складне становище

— У когось є пропозиції? — розгублено промовила Алія, — я не хочу нікого вбивати. Втім і за допомогою проколу, ми врятуватись не зможемо.Не думаю, що Лотр нас обманює, один із його людей має навичку з дальністю рівною, або навіть більше, ніж у Тана.

— Але ж ти не збираєшся просто так здатися? Вони  уб’ють Тана! — стрепенулося моє сонце.

А от я не став гаяти часу й зробив єдине, що міг. «Масовий прокол буття» і ось ми вже за стіною, правда, всього за кілька десятків кроків від рову з вбитими в землю кілками. Широчезний та глибокий, нам дуже пощастило, що дальності проколу вистачило, це ж скільки треба часу й сил витратити, аби нарити стільки, та ще й у мороз?

Цього разу ми не встигли зробити й кроку, як люди Лотра знову оточили нас. Судячи з усього, у його людини відкат між навичками значно менший за мій, а можливо,  зовсім відсутній і він здатний переміщатися без затримки.

— Я можу створити «кам’яний ліс», але їх усе одно надто багато. Сім десятків добре підготовлених бійців нам за очі, тим більше, що ми не зможемо битися на повну силу. Фелмор, забирай Луару, Гарла та йдіть, не хочу, щоб ви постраждали.

— Я нікуди не піду, — вперто промовила Луара,  — Ведмідь, Варлакс прикрийте. Здоровані відразу взяли її в кільце.

Не зволікаючи, Луара дістала флейту й почала грати монотонну, тягучу, наче каучук, мелодію, від якої мене різко потягло в сон. Зрозумівши, що задумала моє сонце, узяв себе в руки, випустив пазури та приготувався зустрічати Лотрових людей. Треба протриматися хоча б хвилину, а далі на наших супротивників чекає сон.

Але Лотр зволікав із наказом, невже так швидко подіяло?

— Прекрасна музика, — Лотр кілька разів демонстративно поплескав у долоні. Луаро, ви мене переконали. Так і бути, я займуся вашим перевихованням. Але невже ви думали, що я не здогадаюся, яких саме воїнів із собою треба брати. Досить витрачати час,  віддайте мені цього юнака, якщо не хочете померти.

«Масовий прокол буття» — розумію, що Лотр навряд чи блефував про здібності своєї людини, але здатися, не використавши всі доступні можливості я не міг.

І знову картина повторилася, люди Лотра з’явилися через кілька ударів серця.

— Очі! — одразу ж прокричала Алія і простір навколо осяяв білий спалах, помітний, навіть крізь закриті повіки. Але коли я їх відкрив, то з подивом побачив чорний купол, що нас накрив.

— Це ти зробила? — Фелмор з надією поглянув на магесу.

— Ні, — напружено відповіла Алія. А потім купол зник і ми знову були в оточенні аймаларців

— Ну от і все. Здавайтеся, бігти вам усе одно більше нікуди, — з нудьгою промовив Лотр.

І що робити? Битися із ними, відстоюючи своє право на життя? Але тоді доведеться застелити землю трупами, причому людей, які особисто проти мене нічого не мають і лише виконують наказ. Та й інші члени нашого загону мене не підтримають, вони роками проливали за аймаларців кров, десятки, а може й сотні разів помирали, ні вони не зможуть на них підняти руку. 

Використати хаос і вбити Лотра? Але тоді, може постраждати Луара, адже я не знаю, наскільки ці люди віддані Лотру й чи не почнуть мститися за командира всім без розбору. Виходить, треба здаватися чи …

 Оце я дурінь, зовсім у метушні останніх днів забув про них.

Режим споглядання:

У вас 8 вільних одиниць посилення та 2 одиниці розвитку навички.

Вкладаю одну одиницю «в масовий прокол буття». 

Отримано змінену навичку «Масовий прокол буття», рівень 6.

Нападай, там, де противник не чекає — уникай місць, де ворог підготував засідку. Відтепер простір став твоїм другом і готовий ділитися своєю силою. Доступно миттєве переміщення на дистанцію не більше 900 кроків.

Один у полі не воїн, так говорить старовинна приказка, доступна можливість переміщення із собою загону чисельністю, що не перевищує двісті осіб. Для успішного переміщення люди повинні знаходитися на видаленні не більше 30 кроків. Обмеження за кількістю використання — не більше 3-х разів на добу.

Двісті осіб, це вдвічі більше, ніж я вивів із долини Трьох Озер. За тих обставин я був би просто щасливий такому поліпшенню навички, але зараз, від цього не було ніякої користі. 

— Рахую до трьох і потім даю команду своїм людям схопити вас, — буденно промовив Лотр і відразу підвищив голос, щоб його почули всі, — Я скасовую раніше відданий наказ, можете використовувати будь-які доступні вам навички! Ви свідки того, що я багато разів пропонував їм добровільно здатися, але вони відмовилися і навіть намагалися атакувати нас! Двоє бійців із десятка Арла засліпли, через що зірвалися з даху та отримали безліч травм, якби не кулі базиліксу, вони померли! Я не збираюся ризикувати вашими життями, через надмірну м’якість окремих членів Ради!

— Ну що? Я починаю рахува …

Договорити Лотру я не дав. «Масовий прокол буття» і ми опиняємось на віддаленні дев’яти сотень кроків від Лотра та його воїнів. Ну нарешті, удача посміхнулася мені. Остання вільна одиниця розвитку навички дозволила збільшити кількість переносів до чотирьох на добу.

На мить усі напружено завмерли, очікуючи знову почути холодний Лотровий голос, але нічого, лише далеко позаду, у натовпі наших переслідувачів почалася метушня. Це добре й означає, що Лотр не все зміг передбачити.

— Біжімо! — прокричала Алія і ми кинулися в напрямку Сутінкової ущелини.

Через годину зуміли втричі збільшити розрив, але при цьому й самі досить сильно вимоталися. Ведмедеві знову довелося нести Луару на руках. Причому, спочатку, мені ніяк не вдавалося її на це вмовити, але коли дівчина почала відверто відставати здоровань просто схопив її за комір плаща й не звертаючи уваги на обурення, обережно закинув на плечі, аби вона не торкалася шипів.

— Дякую, — щиро промовив я.

— Теж мені великий воїн і гроза всього аймалара, за яким полюють найкращі воїни слухаючих — саркастично пробасив здоровань, — а на бабу свою управу знайти не можеш.