93.6 — Танець піжам та сміху

Горище перетворилося на справжній театр веселощів. Пилові промені сонця, що пробивалися крізь вузьке віконце, гралися на підлозі, перетворюючи рухи дітей на танцюючі світлові смуги. Лум підстрибував високо, роблячи оберти в повітрі, а Кая крутилася так швидко, що її піжама майже злітала з плечей, утворюючи справжній водоворот сміху. Арі падала, перекочувалася, махала ручками й видавала звуки, схожі на веселий барабанний бій: “Ба-Бум! Ба-Бум!” — так гучно, що навіть старі балки ніби підспівували.

— Ба! Ба! — реготала Арі, підстрибуючи й змахуючи ручками, — Ба-Бум!

— Стій, Арі! — реготав Лум, підхоплюючи її на ноги, коли вона ледь не врізалася у велику коробку з іграшками. — Ти ж не хочеш зруйнувати штаб нашого агентства!

Альфа, зачарований хаосом, намагався повторити рухи Лума і Каи. Його лапи стрибали, а хвіст гойдався, намагаючись повторити оберти, але замість елегантності виходив справжній кумедний карнавал: хвіст зачепив кошик із іграшками, і всі плюшеві друзі розсипалися по підлозі.

— Ой, Альфа! — реготала Кая, збираючи ведмедиків. — Тобі вдалося влаштувати власну катастрофу!

— Ба! — підхопила Арі, тягнучи до себе плюшевого зайця. — Ба-Бум!

Домовичок визирнув із-за шафки, стукаючи маленькою ручкою по краю:

— Чудово! Ваш танець… хаотичний, але абсолютно смішний! Продовжуйте! — його очі блищали хитромудрим вогником, немов він грав із ними в гру, де перемога була сміх, а поразка — серйозність.

Лум, наче диригент, підхопив своїх “підлеглих” із кошика та стрибнув у центрі горища:
— А тепер покажу оберт на три рази! — він обертався, ледве не зачіпаючи балки, а Кая плескала в долоні, додаючи ритм.

Арі вирішила внести власний внесок у виставу: вона каталася по килимку, переверталася, стрибала ногами, махала ручками. Її непередбачувані рухи створювали ефект хвилі сміху, яка прокочувалася по всьому горищу.

— Га-га! — реготала Кая, підстрибуючи, — Арі, ти створюєш справжній хаос, але це ідеально!

Альфа, намагаючись повторити рухи Арі, мало не стрибнув на стілець і ледве не завалив купу старих коробок. Лум крикнув:

— Стримайся, Альфа! Не розсипай ще більше наших агентських секретів!

Домовичок сміявся так дзвінко, що його маленькі ручки, що стукали по краю шафки, вібрували разом зі сміхом:

— Так, так! Ваші рухи — справжнє мистецтво хаосу! Я ще ніколи не бачив таких веселих шпигунів!

Кая, трохи віддихавшись після обертів, підсумувала:

— Добре, агенти, ми майже завершили перший оберт! Тільки трохи більше сміху — і буде ідеально!

— Ба-Бум! — крикнула Арі, підстрибуючи й майже зачепивши Лума. — Ба!

Сміх лунав по всьому горищу, а золотаве світло відбивалося від очей дітей, немов саме повітря заряджалося веселощами. Дорослі, заглянувши крізь маленьке віконце, трималися від сміху, намагаючись не видавати паніку:

— Вони точно вже перевершили всі наші очікування… — пошепки сказав Векс Тео, ніжно торкнувшись його плеча.

— І це лише перше завдання, — додала Лея, стискаючи руку Вирія. — Наступне буде ще смішніше!

Лум розмахував маленьким олівцем, наче диригент оркестру хаосу, і крикнув:

— Наступний оберт… і ми готові до ще більшої веселості!

Альфа намагався знову повторити оберти Лума, але випадково зачепив нову купку іграшок, і маленькі ведмедики, зайці та навіть крихітний динозаврик розсипалися навколо. Діти реготали ще голосніше, а домовичок весело стукав ручкою, додаючи ритм цьому безладному концерту.

— Ми ще не закінчили! — вигукнув Лум, підіймаючи Арі на руки, щоб вона робила оберти в повітрі, — Ба-Бум, це ще веселіше!

Кая сміялася, підстрибуючи поруч:

— А ще ми можемо придумати нові рухи! Спробуємо “підстрибування на ведмедиках”!

І поки домовичок сміявся разом із ними, а Альфа ледь не влаштовував нові катастрофи, діти зрозуміли: їхній танець піжам перетворив горище на арену сміху, хаосу та неймовірної радості. Вони відчули, що наступне завдання — приготування печива — обіцяє не менше веселощів, але тепер уже з ароматом борошна, трішки хаосу та обов’язковими смішними катастрофами…