Розділ 16

Замість кишені джинсів — лізу до кишені куртки, витягуючи чужі ключі. От дідько, треба повернути Дем'яну курточку! Розвертаюсь і знову викликаю ліфт, вискакуючи з під'їзду за п'ять хвилин.

Дем'ян зліз з байка і стоїть упритул до Макса, хлопці одного зросту, тому їм дуже зручно міряти своїми засуджуючими поглядами товщину стрижня один одного. Помітивши мене, відразу розслабили пози, продовжуючи грати жовнами.

— Дем’яне, твоя куртка, — простягаю косуху, ловлю його погляд, спробувавши посміхнутися. — Все добре?

— Все просто чудово, крихітко, — підморгнувши мені і на прощання нагородивши Макса промовистим поглядом, сідає на мотоцикл. — Якщо скучите за мною — набирайте, я не злопам'ятний.

Дивно, що як тільки він повернув за ріг будинку, проводжаючи його поглядом, я чомусь не змогла стримати важкого зітхання, але ще дивніше поводиться Максим. Прискіпливо роздивляється мене, склавши руки на грудях.

— Він тобі подобається? — Запитує глухо втомленим голосом.

— В сенсі? — різко повертаюся до нього, звично червоніючи. — З Дем'яном весело. Чи ти щось інше мав на увазі?

— Ти будеш не проти, якщо він укладе тебе в своє ліжко? — Запитує відривчасто й жорстко, а я тільки очима кліпаю, дивлячись на нього, бо моя внутрішня скромниця валяється непритомною разом з усіма моїми тарганами.

Розвертаюсь і мовчки йду до під'їзду. Хочеться крикнути: «А тобі яке діло? Якого біса ти сердишся і аж так надто переймаєшся?», але натомість я сердито соплю, прямуючи до сходів.

— Яніно, ти серйозно? Дванадцятий поверх! Не дури і мерщій сідай у ліфт! — ні-ні, я не обертаюсь, я йду собі далі… поки він мене не схопив і не закинув собі на плече. — Вчора лише температура піднімалася, а сьогодні її на гульки понесло. Яніно, я не звик, що мої питання залишаються без відповіді! А ще я ненавиджу, коли мене ігнорують! — Затягує мене до ліфта.

— А тобі не спадало на думку, що твої питання подібного плану мене ображають? — обурююся і хоробро відступаю, тому що Макс навмисно затискає мене в кутку ліфта.

— Поговоримо про це? Я ж не просто так поставив тобі те питання, — спирається рукою об стінку ліфта і нахиляється до мене настільки близько, що мій кінчик носа торкнувся його кінчика носа. Цього вистачило, щоб моє тіло миттєво відгукнулося гостро-солодким тремтінням. — Чи ви вже із ним переспали? — Додає Максим, чим виводить мене зі ступору.

— Мені хочеться сказати тобі якусь гидоту, якийсь особливий матюк, щоб ти зрозумів, який ти йолоп, — шепочу у відповідь.

— Навіть так? Дем'ян навчив? Він у нас майстер псувати наївних дівчат.

— А ти кращий за нього? — хмикаючи, вивертаюся, пірнаю під його рукою і вискакую з ліфта, благо він вже доповз до потрібного поверху. — Не намовляй на Дем'яна, у мене інші вчителі були! — кидаю, не обертаючись. — І щодо твого питання, я проти стати чиєюсь іграшкою, тому в ліжко до Демона я не збираюся! — відчиняю двері, роззуваюся і біжу ховатися до своєї кімнати, сподіваючись, що Максим від мене, нарешті, відчепиться. Але ні, він іде слідом. — А з тобою мені хіба безпечно перебувати наодинці? — Здається, не тільки я здивувалася власній зухвалості, але й Макс, почувши моє питання.

— Яніно, у мене немає мети спокусити тебе, спробувати, яка ти на смак, довести тобі, що я крутий самець і поставити галочку в списку «ще одна незаймана». Одна з якостей мого характеру – це прогнозувати наслідки, у тому числі й стосунків, що можу дати я, і що можуть дати мені. І звичайно ж ці відносини не повинні закінчитися погано або весіллям, я зустрічаюся і розходжуся за взаємною згодою. Мені навіть на думку не спадало закрутити інтрижку з дівчиною, яка настільки молодша за мене. Тобто з тобою. Ти мені по-людськи симпатична, я тебе поважаю, співчуваю і дав слово подбати про тебе, отже, взяв на себе відповідальність. Вибач, що поводжусь як психований старший брат! — Походивши по кімнаті, Макс сідає поруч зі мною на ліжко. — Дем'ян не стане особливо морочитися, йому подобається ходити по уламкам розбитих доль. Я переживаю, що ми поранимо твою чуйну душу, а у тебе і так життя не цукор. Дуже сподіваюся, що тобі пощастить і ти зустрінеш гарного хлопця, однолітка, з яким у вас будуть спільні інтереси.

— Тобто ти забороняєш мені спілкуватися зі своїм другом, тому що він злий та підступний тип, який задумав додати мене до свого списку перемог? — я й досі не можу зрозуміти, що з ним таке коїться. Для людини, яка пообіцяла своїй матері про мене подбати — він дуже нервує.

— Ні, звісно, ти можеш спілкуватися з Дем’яном, у мене немає права тобі забороняти, але будь обережна, не втрачай пильності. Дем'ян навіть став причиною розлучення свого брата, спокусивши його дружину. А ще він не до кінця розповів тобі історію про булінг. Фактично… Аля наклала на себе руки через нас, ми стали останньою краплею. Я, Дем'ян та ще один наш однокласник. …Повертаючись пізно ввечері після тренування, ми випадково зустріли її в провулку, вона вже тоді була заплаканою, але ми не звернули уваги. Затиснули біля стіни і дуріючи почали мацати її груди та сідниці, відпускаючи безглузді жарти з приводу того, хто буде першим. Ми не збиралися її ґвалтувати, і не зробили цього, просто знущалися, щоб налякати. А потім дозволили їй втекти. Я тому тобі це розповідаю, бо хочу цим сказати, що ми вже тоді були зіпсованими підлітками і я не знаю, наскільки ми виправилися. Не прив'язуйся до нас більше, ніж ми того заслуговуємо. Прошу тебе, Яніно.

Уважно дивлюся на цього красивого чоловіка, як він, старанно підбираючи слова, вибудовує між нами бар'єр, щоб бідна маленька тихоня не дай боже не ускладнила його комфортне налагоджене життя, щоб не бігала за ним цуциком і не скиглила, змушуючи його вживати жорстких заходів. Його цілком влаштує, якщо я зустріну якогось бовдура і хтось інший зламає мені життя, але тільки не він, бо він ще минулі гріхи не встиг замолити. А може, Максим боїться чогось іншого? Наприклад, що він у мене закохається? Може, це такий психологічний контрацептив? Адже тоді весь його картковий будиночок розвалиться і доведеться дозволити серцю обирати, втративши контроль над ситуацією.