Розділ 30

Не перша

Зорі повернулися.

Не всі.

Три порожні місця залишилися на карті.

Кор-Вей.

Ван-Кор.

Тель-Ар.

Системи, які ще кілька годин тому мали сонця, планети, кораблі, міста й мільярди людей.

Тепер астрономічні сенсори показували там лише темряву.

Не уламки.

Не слід вибуху.

Не гравітаційну тінь.

Нічого.

Але решта зір знову були на своїх місцях.

Темна межа відступила.

Відлуння зникли.

Старі маршрути більше не складалися в єдиний Корінь.

А на головному екрані «Калібра» висів один рядок.

СВІТ 01

ВІДПОВІДЬ ОТРИМАНО

І нижче:

ВІСІМНАДЦЯТА НАРЕШТІ ЗГАДАЛА, ЩО ВОНА НЕ ПЕРША.

Рейн дивився на повідомлення вже хвилину.

Кіара сиділа за пілотним місцем.

Старша Ліра — біля навігаційної панелі.

Ніхто не говорив.

Нарешті Кіара видихнула:

— Я навіть не хочу питати.

Рейн:

— Рідкісний момент.

— Насолоджуйся.

— Намагаюсь.

Ліра не усміхнулась.

Вона дивилася на сімнадцять слабких точок, що з’явилися далеко за межами будь-якої відомої карти.

— Вони не повинні існувати.

Рейн:

— Це останнім часом не дуже сильний аргумент.

— Я серйозно.

— Я теж.

---

Сімнадцять світів.

Не сімнадцять Астрей.

Не гілки.

Не повторення.

Справжні окремі світи, які існували до того, як Астрея стала вісімнадцятою.

До R-ліній.

До Архітектора.

До Центрального вибору.

Можливо навіть до тієї версії історії, яку Перший Едран вважав початком.

Лія була на каналі з Астреї.

— Ми перевіряємо запис Елари.

Рейн:

— І?

— Старий.

— Наскільки?

— Старший за більшість доіндексних архівів.

— Конкретніше.

— Не можу.

Рейн закрив очі.

Лія:

— Спеціально.

— Добре.

Пауза.

— Мені можна.

---

Каел Арн з’явився поруч із нею на екрані.

— Сімнадцять координат не збігаються з жодною відомою частиною старого Кореня.

Рейн:

— Тобто?

— Вони ніколи не були частиною тієї мережі, яку ми щойно розділили.

Старша Ліра:

— Тоді як Елара знала?

Каел:

— Не знаю.

Рейн:

— Уже навіть не реагую.

---

Лія:

— Є ще проблема.

Кіара:

— Ні.

Усі подивилися.

Вона:

— Просто спробувала.

Рейн:

— Не спрацювало.

— Знаю.

---

Лія збільшила сімнадцять точок.

Шістнадцять були тьмяними.

Одна —

СВІТ 01

світилася.

— Ми не можемо визначити відстань.

Рейн:

— Чому?

— Координати не повністю просторові.

Ліра:

— Причинні.

— Частково.

— Як Карон?

— Ні.

— Як гілки?

— Ні.

Рейн:

— Наше слово.

Лія:

— Так.

---

Рейн дивився на Світ Перший.

— Він може нас бачити?

Каел:

— Уже побачив.

— Може прийти?

Тиша.

Каел:

— Не знаю.

Кіара:

— Можна.

Рейн:

— Дякую.

---

Ліра нарешті відірвала погляд від карти.

— Не відповідайте.

Рейн:

— Чому?

— Бо ми не знаємо, що це.

— Саме тому можна спочатку слухати.

— Рейн.

— Я не сказав відкрити Браму.

Лія:

— І не відкриємо.

Рейн:

— Знаю.

— Навіть якщо вони попросять.

— Знаю.

— Навіть якщо ти попросиш.

— Ліє.

— Просто нагадую.

Кіара:

— Мені подобається.

Рейн:

— Звісно.

---

«Калібр» розвернувся до Астреї.

Позаду йшов пошкоджений крейсер Кел’Тара.

Два кораблі Кас’Рета поверталися до імперського флоту.

Ніякого святкування.

Три зорі все ще були відсутні.

Марек Сорен —

Архітектор Розриву —

зник разом зі своїм кораблем.

R-21 зафіксувала його останнє рішення.

Але не смерть.

Рейн уже навчився відрізняти одне від іншого.

Не бачив тіла —

не вигадуй могилу.

Особливо після Карона.

---

Кас’Рет вийшов на канал.

— Варр.

— Чую.

— Наші далекі сектори отримують відповіді.

— Які?

— П’ять старих вузлів підтвердили стабільність після від’єднання.

— Добре.

Кас’Рет глянув.

Рейн:

— Тобі можна.

— Ні.

— А.

---

— Два сектори хочуть відновити центральний зв’язок, — продовжив Кас’Рет.

Рейн:

— Уже?

— Вони втратили навігацію й частину постачання.

— І що вирішив?

— Нічого.

Рейн завмер.

Кас’Рет насупився.

— Що?

— Нічого.

— Варр.

— Просто...

Він усміхнувся.

— Нічого.

Кас’Рет зрозумів.

— Не починай.

---

— Я передав їм інформацію, — сказав адмірал. — Нехай вирішують самі.

Рейн:

— Імперія буде дуже задоволена.

Кас’Рет:

— Імперія вже три години намагається зрозуміти, чи я досі виконую її накази.

Кел’Тар увірвався в канал:

— ВІТАЮ.

Кас’Рет:

— Тебе ніхто не кликав.

— ВІДЧУВ МОМЕНТ.

Рейн:

— Сімейне.

Обидва Саари одночасно:

— Замовкни, Варр.

Кіара засміялась.

---

Це тривало секунд десять.

Потім Кас’Рет знову став серйозним.

— Три зниклі системи.

— Так.

— Якщо знайдете спосіб визначити, чи вони існують...

— Повідомлю.

— Не як послугу.

— Знаю.

Пауза.

Кас’Рет:

— Там були мої люди.

Рейн:

— Знаю.

— І не тільки військові.

— Знаю.

Кас’Рет мовчав.

— Добре.

Рейн дуже повільно усміхнувся.

Кас’Рет:

— Ні.

— Ти сказав.

— Канал завершено.

Екран згас.

---

Додому вони повернулися на світанку.

Справжньому.

Не каронському.

Не змодельованому.

Не з іншої гілки.

Сонце Астреї піднімалося над горами.