Розділ 29

Межа без стіни

На Астрею вони повернулися через сорок сім хвилин.

За цей час зникла ще одна зоря.

Третя.

Не вибухнула.

Не згасла.

Просто перестала бути частиною карти.

Рейн дивився на порожню точку на головному екрані «Калібра» й дедалі сильніше ненавидів те, наскільки швидко людина може звикнути навіть до неможливого.

Першого разу всі мовчали.

Другого — сперечалися.

Третього — вже рахували відстань до наступного старого вузла.

Це лякало більше.

— Назва системи? — запитала Лія.

Кіара перевірила.

— Тель-Ар.

Кас’Рет ішов паралельним каналом із власного флагмана.

— Населення — приблизно сімсот мільйонів.

Тиша.

Рейн:

— «Приблизно»?

— Останній повний перепис шість років тому.

— Зв’язку немає?

— Нічого.

Лія опустила очі.

Три системи.

Кор-Вей.

Ван-Кор.

Тель-Ар.

І вони навіть не знали, чи люди там померли.

Можливо, гірше.

Можливо, вони все ще існували, але вже не окремо.

---

Повідомлення Архітектора повторювалося на екрані:

МЕНІ ПОТРІБНА ВІСІМНАДЦЯТА.

НЕ R-18.

ПРИНЦИП.

Рейн дивився.

— Він хоче нас виманити.

Кіара:

— Може.

— Ти мала сказати «так».

— Чому?

— Бо тоді я міг би сперечатися.

— Не допомагатиму.

---

Лія сиділа навпроти.

Папери вже лежали на колінах.

Справжні.

Не планшет.

Після «Свідка Нуль» вона почала носити важливе ще й на папері.

Рейн помітив.

Не сказав.

Розумно.

---

— Вісімнадцятий принцип не можна «привезти», — сказала Лія.

— Знаю.

— Це не пристрій.

— Знаю.

— Не код.

— Ліє.

— Що?

— Я був там.

Вона замовкла.

— Добре.

Пауза.

Рейн:

— Оце слово...

— Мені можна.

— Ви всі проти мене.

Кіара:

— Так.

---

Корабель увійшов у верхню атмосферу.

Далеко внизу світилася нічна Астрея.

Жива.

Поки.

Рейн дивився.

— Він сказав застосувати принцип там, де «воно» є.

Лія:

— Так.

— Значить, треба встановити межу не навколо Астреї.

— А?

— Навколо кожного, хто хоче залишатися окремим.

Кіара глянула через плече.

— Як?

Рейн:

— Не знаю.

Пауза.

— Спеціально.

---

Їх зустріли не в палаці.

Не в монастирі.

У старому військовому центрі під Кайром.

Великій бетонній споруді, яку раніше використовували як штаб планетарної оборони.

Тепер вона виглядала як місце, де дуже різні люди намагались не знищити одне одного достатньо довго, щоб урятувати Всесвіт.

Король Алеріан.

Мейра.

Каел Арн.

Нара.

Айлін.

Арен.

Селена.

Томас.

Мая.

Друга Мая.

Дан Релл.

Кел’Тар на віддаленому каналі.

Кас’Рет.

Ілара Восс.

Старша Ліра.

Молодша Ліра.

Навіть Оріс був підключений із медичного блоку.

Рейн зайшов.

Зупинився.

— Нас забагато.

Дорн із заднього ряду:

— Я теж так подумав.

Рейн повернувся.

— Ти звідки?

— Прийшов.

— Навіщо?

— Там написано «військовий центр».

— І?

Дорн:

— Я військовий.

Карр стояв поруч.

Рейн:

— А ти?

Карр:

— З ним.

Рейн:

— Добре.

Кіара тихо:

— Не кажи.

— Уже сказав.

---

Арен виглядав краще.

R-16: 76%.

Сейла стояла за його кріслом.

Це пояснювало багато.

Рейн:

— Ти сидиш.

Арен:

— Так.

— Добровільно?

Сейла:

— Ні.

Арен:

— Частково.

Рейн:

— Добре.

Кіара глянула.

— Я все.

---

Мая сиділа поруч із Даном.

Між ними не було кабелів.

Жодних датчиків R-21, окрім медичних.

На зап’ясті Дана зеленуватий знак майже не світився.

На Маї нічого.

Зовні.

Рейн знав, що це нічого не означає.

---

Лія стала біля центральної карти.

— Маємо три зниклі зоряні системи.

На карті погасли три точки.

— Двадцять два старі саарські вузли отримали попередження.

— Стан?

Тар’Вей відповідала із флагмана Кас’Рета.

— Чотирнадцять фізично відключились.

— Три відмовилися.

— Дві ще проводять евакуацію критичних відсіків.

— Три вже недоступні.

Тиша.

Лія:

— Три недоступні включають ті, що зникли?

— Дві.

— Третя?

— Зоря ще є.

Пауза.

— Але зв’язку немає.

Рейн:

— Це краще?

Тар’Вей:

— Не знаю.

Рейн:

— Наше слово.

Ніхто навіть не посміхнувся.

---

Каел показав іншу карту.

— Старий Корінь значно більший за саарську мережу.

Точки почали з’являтися.

Десятки.

Потім сотні.

Нара:

— Не всі активні.

— Більшість давно мертві.

Каел:

— Але ми не знаємо, чи для цього явища «мертвий вузол» означає те саме, що для нас.

Старша Ліра:

— Не означає.

Усі повернулися.

Вона стояла трохи далі від молодшої себе.

Вони досі не торкались.

Свідомо.

---

— У моїх гілках воно проходило через системи, які не працювали тисячі років, — продовжила старша Ліра.

— Тобто вимкнення не допоможе? — запитав Кас’Рет.

— Допоможе.

— Але не гарантує.

— Знову.

— Так.

Кас’Рет видихнув.

— Я починаю ненавидіти вашу мову.

Рейн:

— Пізно.

---

Айлін стояла біля Нари.

— Можна розривати маршрути.

Нара різко:

— Ні.

— Я не сказала світи.

— А?

— Самі старі причинні зв’язки.

— Як якір Кас’Рета.

Нара задумалась.

Рейн:

— Скільки?

Айлін:

— Одночасно?

— Так.

— Два.

— Можливо три.