Розділ 26

 Право сказати «ні»

Телетайп друкував повільно.

Нестерпно повільно.

R-21 ATTRIBUTION HAS BEGUN

Рейн дивився на рядок так, ніби від цього міг змусити чорнило повернутися назад у стрічку.

Не вийшло.

Поруч стояла Лія.

Шістнадцять років.

Занадто велика куртка.

Розпатлане волосся.

Втомлені очі.

Жодної R-лінії.

Жодної древньої броні.

Жодної чортової сили, яка мала б зробити її важливою для систем, старших за людську історію.

Саме тому вони її й знайшли.

HIGHEST CAUSAL LEGITIMACY: LIA VARR

Рейн стиснув щелепи.

— Ні.

Лія глянула на нього.

— Ти вже це казав.

— Скажу ще.

— Це не допомагає.

— Мені трохи.

Кіара стояла з іншого боку.

— Праве око?

Рейн повернув голову.

— Серйозно?

— Так.

— Зараз?

— Особливо зараз.

Він закрив ліве.

Світ став майже суцільною плямою.

— Бачу телетайп.

— Літери?

— Ні.

— Лію?

— Контур.

Кіара стиснула губи.

— Тридцять чотири відсотки були двадцять хвилин тому.

— Може, зараз тридцять п’ять.

— А може двадцять дев’ять.

— Оптимістка.

— Сідай.

— Кіаро.

— Це не пропозиція.

Лія:

— Сядь.

Рейн подивився на сестру.

— Ти теж?

— Так.

— Змовились.

Кіара:

— Давно.

Він сів.

---

Томас Керн стояв біля старої металевої шафи.

Обличчя сіре.

Пошкоджене праве око майже не рухалося.

Чорні лінії під шкірою здавалися ще темнішими при світлі механічних ламп.

Молодша Ліра не відходила від дверей.

Вона дивилася на старий архів так, наче боялася не того, що тут було.

А того, що вона вже бачила це місце раніше.

В майбутньому.

В минулому.

В іншій гілці.

Рейн перестав намагатися підбирати правильне слово.

---

Телетайп клацнув.

Новий рядок.

ATTRIBUTION TARGET SEARCH: ACTIVE

Лія:

— Що саме воно шукає?

Томас:

— До кого прив’язати старий причинний борг.

— «Борг» — погане слово, — сказав Рейн.

— Знаю.

— Це не мораль.

— Знаю.

— І не провина.

— Знаю.

Рейн насупився.

— Тоді чому називаєш боргом?

Томас подивився.

— Бо слово «сукупність історичних наслідків делегованих міжінстанційних рішень» дуже довге.

Дорна тут не було.

Шкода.

Він би оцінив.

---

Лія підійшла до телетайпа.

— Якщо я нічого не зроблю?

Томас мовчав.

— Томасе.

— R-21 шукатиме наступну найбільш стабільну точку authority chain.

— І?

— Три Едрани.

— Потім я?

Рейн підняв голову.

Томас:

— Ти не в списку.

— Поки.

— Чому?

— Бо R-17 зробив твою continuity нетиповою.

— Для старої системи ти не чистий спадкоємець.

Рейн майже усміхнувся.

— Нарешті моя поломка корисна.

Кіара:

— Не поломка.

Він подивився.

Вона:

— Розбіжність.

Рейн:

— Запам’ятала.

— На жаль.

---

Лія:

— А якщо три Едрани теж відмовляться?

Томас:

— Не знаю.

Рейн:

— Улюблене слово.

Томас:

— Цього разу справді.

— Може повернутися до Архітектора.

— Може до доіндексного Едрана.

— Може зависнути.

— Може...

Рейн підняв руку.

— Досить.

---

Лія дивилася на напис:

REFUSAL NOT YET VALID

EIGHTEENTH PRINCIPLE REQUIRED

— Тоді відновлюємо Вісімнадцяту.

Томас:

— Це не кнопка.

— Знаю.

— Ми навіть не знаємо, чи цей архів має повний протокол.

Молодша Ліра тихо:

— Має.

Усі повернулися.

— Звідки? — запитав Рейн.

Вона дивилася на підлогу.

— Бо я вже знайшла двері.

Пауза.

— До того як ви прийшли.

---

Кіара:

— Які ще двері?

Ліра показала на стару книжкову шафу.

Рейн:

— Ні.

Томас зблід.

— Що?

Ліра:

— Вона рухається.

Рейн встав.

Кіара:

— Сядь.

— Там двері.

— Вони не втечуть.

— З нашим досвідом?

Вона нічого не відповіла.

Справедливо.

---

Шафа була кам’яною.

Не дерев’яною.

Декоративні полиці лише закривали механізм.

Ліра натиснула на один металевий корінець книги.

Потім другий.

Третій.

Нічого.

Рейн:

— Дуже драматично.

— Мовчи.

— Добре.

Вона повернула невеликий бронзовий диск.

Зсередини щось клацнуло.

Шафа від'їхала вбік.

На звичайних рейках.

Дорн би справді заплакав.

---

За нею були сходи.

Вниз.

Томас дивився.

— Я не знав.

Ліра:

— Знаю.

— Звідки ти...

Вона повернулась.

— Запис залишила я.

Пауза.

— Не ця я.

Рейн:

— Скільки ще разів сьогодні ми це скажемо?

Кіара:

— Багато.

---

На першій сходинці був символ.

Тонка горизонтальна лінія.

Під нею дві розділені дуги.

Стара Вісімнадцята.

Не R-18.

Томас повільно опустився навпочіпки.

Торкатися не став.

— Я бачив його один раз.

Рейн:

— Де?

— На Короні.

— До Ступеня.

— Едран знайшов пластину.

— І?

— Сховав.

— Чому?

— Сказав, що якщо Архітектор дізнається, що ми знаємо справжній знак, нам не дадуть повернутися.

Рейн:

— Дуже допомогло.

Томас глянув.

— Він не завжди мав рацію.

— Знаю.

---

Телетайп за їхніми спинами клацнув.

Усі завмерли.

ATTRIBUTION PROGRESS: 3%

Лія:

— Воно рахує.

Рейн:

— Не дивись на відсоток.

— Рейне.

— Я серйозно.

— Це таймер без таймера.

— Саме.

Пауза.

— Тому не давай йому вирішувати швидкість за тебе.