Глава 8. Меч Персея

- Доброго ранку, Єгоре! Прослухайте щоденний звіт про ваші правопорушення за попередній день. Порушень закону про моральність думок: чотири. Інших правопорушення не виявлено. За ці правопорушення Вам нараховано додатково до штрафів, що вже існують: сто двадцять в-юанів. Загальна сума штрафів на сьогодні: тридцять сім мільйонів двісті сорок вісім тисяч п'ятсот дев'яносто два в-юані. Усі Ваші рахунки мають нульовий баланс, тож Вам доведеться відпрацювати ці штрафи, займаючись написанням коду для різних програм-роботів, ботів та штучного інтелекту. За нашими підрахунками це триватиме приблизно сто двадцять чотири роки. На сьогодні це вся інформація для Вас. Гарного дня, Єгоре! – автовідповідач у голові вже менше дратував.

“Борг потихеньку зменшується. Це добре. Треба попрацювати сьогодні продуктивніше. Ще кілька місяців такими темпами та я зможу погасити всі борги й вийти в плюс. Нарешті заправлю реактивний ранець, бо вже набридло пішки ходити, навіть таксі не можу собі дозволити. Добре, що їжу привозять, хоч про це не треба турбуватися. Нічого натурального, звичайно, але мені все одно, аби працездатність була нормальна”, - Єгор потягнувся і вийшов на балкон під промені ранкового сонця, яке сьогодні не здавалося таким втомленим і похмурим.

До вікна стику підлетів зелений дрон доставки їжі, пристикувався і завантажив посилку з провіантом. Єгор зробив невеличку зарядку, випив трав'яний коктейль та сів у своє світло-сіре робоче крісло, трохи підлаштувавши його під положення тіла напівлежачи, подумки ввімкнув режим роботи. Перед ним з'явився величезний голографічний екран та він почав працювати. Ніяких рухів руками не потрібно було робити, усі маніпуляції відбувалися лише завдяки імпульсам мозку.

Минуло вже три місяці після його зустрічі в лікарні з представником повстанців. Спочатку у Єгора іноді з'являлося величезне бажання подумати про них, але він моментально його придушував, щоб не з'явилося ніякої думки, яка б могла скомпрометувати. Це було непросто, але поступово він звик та бажання більше не з'являлося. Він просто жив та займався рутиною, як будь-який інший добропорядний член суспільства, виконував щоденні дії, працював і відпочивав, намагаючись нічого не порушувати, і, головне, не протестувати проти системи.

Уряд Землі знаходився на острові Пасхи. Доступ для усіх інших людей туди був закритий, там жили тільки члени уряду з сім'ями. Їх обслуговуванням займалися виключно роботи різних видів та конструкцій, провізію та все необхідне їм доставляли дрони. Продукти харчування для них вирощували та виготовляли на величезних плавучих фермах поблизу острова. Члени уряду з сім'ями та родичами були найвищою кастою на Землі, тільки у них в тілах не було органічного контролюючого чіпа. Зв'язок вони підтримували лише з представниками Служби Контролю, які жили також окремо в кількох місцях планети, в основному на островах, до яких для інших людей теж не було доступу.

Звичайні види зброї на Землі вже давно не використовувалися, в них не було необхідності, як і в армії, поліції та інших силових структурах. Будь-який потенційний злочин припинявся одразу ж, як тільки з'являлася думка про нього. Будь-кого на планеті, в кого був чіп, можна було дистанційно вивести з функціонального стану, як тільки він просто подумає про те, щоб скоїти злочин. Але до цього не доходило, бо людей просто ставили в такі умови, коли вони мали відпрацьовувати штрафи за правопорушення. Накладати на себе руки було заборонено та й практично неможливо, оскільки медицина досягла рівня, коли могла повертати до життя навіть через кілька годин після кліничної смерті. Багато органів, тканини, сухожилля, суглоби, навіть хребет та інші кістки навчилися вирощувати штучно, і головне, всім імплантували штучні залози, які синтезували гормони та нейромедіатори. Це позитивно впливало на настрій, давало неймовірний приплив енергії, почуття радості, ейфорії та щастя. Тож усі ставали залежними від цих штучних гормонів, як наркомании. Якщо раптом хтось намагався чинити опір системі, то цьому порушнику достатньо було дистанційно відключити штучні залози, після чого в людини починалася ламка, яку неможливо було витримати більше кількох днів. В'язниці та інші покарання стали не потрібні, тому що будь-якого, навіть самого незламного сміливця можна було приструнити дуже швидко. Для цього не потрібно було навіть натискати жодні кнопки, бо за цим стежив глобальний штучний інтелект та при необхідності без жодних роздумів просто діяв за протоколом.

Єгор працював, як робот, весь день, навіть забувши пообідати. Сонце вже давно сіло та місто світилося нічним освітленням, яке було яскравіше сонячного. Повз вікно пропливали рекламні голографічні фігури: кити, птахи, величезні дівчата, які танцювали дивні танці та звабливо підморгували. Він швидко поїв, помився в душі та ліг спати, включивши попередньо перегляд детективного сну, де він був головним лиходієм. Але як тільки він заснув і почалася цікава зав'язка детектива, сон раптом різко перервався. Єгор розплющив очі та кілька секунд не міг зрозуміти, чи це сон став настільки реальним, чи він вже не спить, а все довкола справжнє.

Він знаходився у великому приміщенні із сірими стінами без вікон, де було досить прохолодно. Єгор подумав, що це мабуть десь під землею. Навпроти нього стояло семеро людей у помаранчевих комбінезонах, на головах у них не було жодних шоломів чи головних уборів, їхні обличчя ніщо не приховувало.

- Вітаємо тебе, Єгоре! Ти пройшов випробування та довів, що воля твоя сильна. Наше таємне товариство ми називаємо “Меч Персея”. Ласкаво просимо до нас. Сподіваємося, що ти станеш гідним членом та воїном нашої місії, яка має допомогти усім землянам перейти до наступного етапу розвитку цивілізації.