Страждання Гаррі Поттера (по книгам та фільмах про Гаррі Поттера)

1.
У шрамі — блискавка, а в серці — ніч,
Дитинство в шафі, страх — як вічний клич.
Без мами, без обіймів, без тепла,
Його життя — як тінь, що не спала.
2.
Він не просив ні слави, ні меча,
Лиш тягарем стала йому душа.
В очах — зелений спогад про любов,
А світ кричить: «Ти — вибраний знов!»
3.
Друзі — як світло в глибокій пітьмі,
Та смерть завжди поруч, мов тінь на стіні.
Він втратив Сіріуса, втратив себе,
І кожен бій — як крик, що не згасне.
4.
Він бачив смерть, як інші — сніг весняний,
Його дитинство — попіл, не серпанок ранній.
Він не герой — він просто йде вперед,
Хоч кожен крок — як вирок, як обет.
5.
Він не шукав ні трону, ні хвали,
Лиш правду — серед брехні і імли.
Його душа — як замок без дверей,
Де кожен спогад — привид із людей.
6.
Він вчився жити, знаючи кінець,
Його життя — як вічний темний хрест.
Та в кожній втраті — іскра, що жива,
Бо він — не тінь, він — світла голова.
7.
Він втратив Дамблдора, втратив надію,
Та не зламався — став стіною в бурю.
Його любов — як щит, що не згасає,
Хоч світ навколо — падає, зникає.
8.
Він бачив, як зраджують і брешуть,
Як ті, хто клявся, в темряву спішать.
Та він стояв — один, але живий,
І кожен бій — як вибір: бути чи ні.
9.
Його страждання — не для сліз і слів,
А для тих, хто в темряві не зник.
Бо він — як знак, як голос серед тьми,
Що каже: «Жити — значить йти крізь сни».
10.
І в день, коли все згасне, все замре,
Він буде тим, хто світло донесе.
Бо Гаррі — не герой із казки снів,
А той, хто вижив… і не зламав слів.