Володарка острова Мрій. Проклята принцеса

Розділ 6. У мене є магія

Наш одяг безшумно опустився на траву, а я, немов спіймана теплим вітром, впала на нього — в сильні, ласкаві обійми свого принца. Все зникло: шум лісу, легкий вечірній вітерець, навіть тривоги, що ще недавно гуділи в голові. Залишилися тільки ми.

Эмін цілував мене повільно, ніби пробуючи на смак спогади, яких ще не було. Його губи ковзали по щоці, торкалися шиї, плечей, як ніби він читав мене на дотик, боячись пропустити хоч слово. А я тонула — в цьому дотику, в його погляді і в ньому самому.

Всередині все тремтіло — від ніжності, хвилювання та бажання, яке не кричало, а шепотіло: «я твоя». Я відповідала рухом, диханням, руками, що ковзали по його спині, ніби шукали опору — і знаходили її тільки в ньому.

А коли ми злилися, я завмерла. Не від болю — від того, наскільки це було правильно. Ніби світ нарешті знайшов точку опори і перестав крутитися. Емін дивився на мене, і в його погляді не було ні тіні сумніву, тільки тепло, турбота і щось занадто велике, щоб вимовити це вголос.

Ми рухалися повільно, ніби пливли — крізь день і крізь час. Поспіху не було, тільки уривчасте дихання і шепіт. Слова, що народжувалися не з голови, а з серця. Все стало м'яким, наче сон, де ти не падаєш, а літаєш — тому що тебе тримають.

А потім настала тиша. Не просто порожня, а наповнена теплом і чимось важливим і крихким, що не хотілося руйнувати. Я притиснулася до принца, сховавши обличчя у нього на грудях, і мій коханий обійняв мене, ніби знав — так і має бути.

І, здається, я вперше відчула себе в безпеці. Я провела пальцем по його плечу — і раптом відчула, як по тілу розливається сила. Магічна сила! Я ледь не підстрибнула, але мене зупинила приємна втома у м'язах.

— Як ти себе почуваєш? — пролунав його тихий, все ще хрипкий від емоцій голос.

— Чудово! — занадто бадьоро відрапортувала я і, не стримавшись, додала: — А ще у мене є магія!

Я підняла палець, вимальовуючи ним у повітрі прості фігури — і над нами розквітли вогняні бутони.

— Так гарно... — прошепотів Емін і поцілував мене в щоку. А я заплющила очі від задоволення і повільно втягнула назад залишки сили, гасячи заклинання. Нехай це поки що залишиться нашою маленькою таємницею.

Я б ще довго так лежала, забувши про все, але принц раптом підвівся, дозволяючи мені помилуватися його оголеним і сильним тілом. Мої думки відразу ж попливли в потрібному напрямку, але Емін важко зітхнув і повернув мене до реальності:

— Мала, нам час збиратися. Скоро тебе почнуть шукати, і... ситуація може вийти незручною.

Він, звичайно, мав рацію — з'явитися голою поруч з принцом було б... не найвдалішою ідеєю. Я зітхнувши потягнулася за одягом.

Ми швидко привели себе у відносний порядок — волосся довелося розчісувати пальцями, але, в цілому, ми виглядали не надто пошарпаними, тож могли спокійно прямувати до їдальні. І як раз дуже вчасно: всі гості вже сиділи на своїх місцях, не вистачало лише розпорядника турніру і «принцеси». Вони підійшли трохи пізніше. Дівчина виголосила чергову коротку промову, і бенкет розпочався.

А коли гості почали потихеньку розходитися, я покликала Астія і вивела його на вулицю. Ми попрямували до мого улюбленого ставка, де на нас чекала серйозна розмова.

Трохи пізніше до нас приєднався і Емін. Удвох ми навалилися на бідного тренера з таким потоком інформації, що у того ледь не заклинило вираз обличчя. Астій мовчки тупцював на місці, явно намагаючись перетравити все почуте, а потім раптом зупинився і видав:

— Нам потрібен план.

Просто геніально! А то ми не знали.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше