Минув якийсь там рік, і вже моє наступне рандеву з Фемідою зчинилося в Техасі. Такий фартовий – просто небувалий шик! Хоча побачення і сталося за незаслужених обставин, проте штат з перестрітин мав доволі непоганий зиск. Ну що сказати? Як круті ковбої, то й богиня справедливості зубата! Ледь не загризла, клята витівниця, залишивши від мого гаманця епічний пшик!
Шкільний автобус не ходив до «Королівських ферм» – вважалося, мов недалека відстань. Можливо, й так, та пішки не дійти, ще й з транспортом незручно та скупенько. Тож мали замороку з дня у день: вранці завезти на уроки дітлашню, а під обід забрати. Страшенний клопіт, та втішало, що не ми одні, бо всі батьки з апартмент-комплексу так само потерпали. Але наш гурт домовився, полегшивши тягар дурної їзданини взад-вперед. Створивши графік, стали маятись зі спиногризами по черзі: один здавав весь табунець до школи, інший підбирав.
Якось зрання я мусив підвезти на навчання ораву галасливих кишкомотів. Доставив пустунів та й відпустив погризти камінці граніту знань. А сам проїхав уперед, на світлофорі розвернувся і рушив курсом до безлюдної роботи. Неспішно так, бо повно часу мав. Не встиг набрати швидкість, як десь за метрів сто від перехрестя із-за кущів вискакує патрульний, шугає під колеса і волає: «Стоп!». Відразу зупиняюся, питаю ввічливо, чого людина хоче. А поліцейський з кам’яним лицем бере і всучує квитанцію на штраф.
– За що?! – від шоку в мене аж на лоба лізуть очі.
– За бистру їзданину біля школи, – каже страж порядку, ще й, падло, стверджує, мов чітко бачив те.
Ну все – день зіпсував підступний гад у формі! Тепер мені потрібно навістити суд! Вже раз відвідав лігвище Феміди, то може й у Техасі не зжеруть. Аж ні! Серед ковбоїв тут закони інші – завели справу і пустили в хід! Пішов я на засідання, де сподівався відстояти правду. Хоч стверджують, що нібито богиня справедливості сліпа, але ніхто не каже про її лукавство. Ото майстерно перекручує слова!
Я підібрав логічні докази своєї чистоти перед законом. Ретельно готувався довести невинність, і навіть гарну захисну промову написав… Але на слуханні зухвало обірвали десь на одній третині емоційного переліку залізних аргументів:
– Чи кажеш ти, що поліцейські в нас некомпетентні? – суддя, насупившись, суворо запитав.
– Ні, ваша честь! Ні, боже борони! – відразу розкусив, куди він хилить. Іще не вистачало додаткових звинувачень, мовляв, я тут над «копами» глумлюсь! – Можливо, страж порядку трохи переплутав, він без радара швидкість заміря…
– На перший раз штраф двісті п'ятьдесят і шість годин водійських курсів! – нахабно обірвавши на півслові, неадекватний чоловік у мантії по столу гучно гепнув дерев’яним молотком.
– За що?! – я не повірив власним вухам, немилосердний вирок просто шокував!
– За гонку на машині біля школи! – холодний погляд злісно добивав.
– ?!!! – у мене вистачило розуму не розтуляти пельку, інакше б жрець Феміди феєрично прокатав: зухвала поведінка, сперечання, неповажне ставлення до суду… Хтозна? Можливо, прямо там й четвертував!
Ну що поробиш, раз такий фартовий! З кислющою мармизою я почваляв на вихід із палати правосуддя, пішов до клерків потрусити гаманцем. Штраф заплатив, та залишилася іще одна морока: де маю курси довбані знайти? Хоч, дяка людям, добрі душі підказали, мовляв, навчання може бути і онлайн. Це вже полегшення митарств, адже нема ніякої потреби пертися бозна-куди на класи! А так – сиди перед комп’ютером і поглинай водійську мудрість!
Як тільки я почав шукати трафік-курси в інтернеті, то склалося паскудне враження, що всі сертифіковані компанії у змові із судом. Феміда бізнесу клієнтів підкидає, а той безбожно доїть неборак. Чого соромитись? Адже вони – правопорушники, покарані законом! Куди подінуться?! Заплатять тільки так! Неначебто й великий вибір інтернет-навчання, але у всіх майже однакова платня. Тож, вибравши одну з організацій, я став студентом курсів, почав вбирати досвід та знання.
Через неадеквата в мантії я цілий божий тиждень читав, дивився схеми, мультики та вкрай нудотні фільми. Аж повилазило! Від «маняків» у моніторі ледве не осліп! А потім ще й екзамени складав, а там одна морока: то сайт підвисне, то від’єднається, то раптом щось приватне запитає, перевіряючи, чи це насправді я. Насилу вимучив придуркуваті тести! Надрукувавши номерний сертифікат проходження тортур, заніс «трофей» до лігвища Феміди. Нехай ним вдавиться суддівський самодур!
Відвідини гнізда богині справедливості таки пішли на користь! Коли стояв у черзі до віконця клерка, то від людей почув про «схематоз». Як виявляється, страховики автівок заохочують клієнтів освіжити пам’ять. Задобрюють грошима до повторного студіювання правил поведінки за кермом. Вони дають до десяти відсотків знижку тим добровольцям-шоферам, які пройшли водійські курси. Ті ж самі курси, куди своїх порушників невтомно відправляє суд! Але чи «пацієнт» за власною охотою пішов, чи, може, наказали – реальну мотивацію освітній бізнес не питає. Раз школу оплатив, то це навіщось треба! Отож усі випускники отримують однаковісінький диплом.
Послухавши поради стріляних майстрів, досвідчених та тертих аферистів, я спробував піти на «схематоз» з сертифікатом курсів. Зателефонував страховикам і повідомив про успішне інтернет-навчання. На диво, з першого ж мого старання те крутійство спрацювало! Компанія відразу зменшила тариф! Звичайно же, усіх витрат відбити не вдалося. Проте хоч щось з пеньонзів вирвати зумів!