Викрадені спогади

Розділ 4 Запис, якого не мало бути

Вона не натиснула одразу.

Палець завис над екраном, ніби від цього залежало щось більше, ніж просто дзвінок.

Номер нічого не означав.

Без імені.
Без історії.
Без жодної причини з’явитися в її списку.

І водночас — занадто вчасно, щоб бути випадковим.

Анастасія повільно вдихнула.

І натиснула.

Гудки.

Один.

Другий.

Третій.

Ніхто не відповідав.

Вона вже хотіла скинути, коли в динаміку втрутився звук.

Не голос.

Запис.

— …якщо ви це слухаєте, значить, ви вже помітили.

Анастасія завмерла.

Голос був спокійний. Рівний. Без емоцій.

Занадто знайомий.

Вона не одразу зрозуміла чому.

— Не намагайтесь згадати одразу. Це не працює.

Коротка пауза.

Ледь чутне дихання.

— Ви вже це робили.

Пальці Анастасії стиснули телефон.

— І якщо ви дійшли до цього моменту знову — значить, щось пішло не так.

Вона слухала, не рухаючись.

Кожне слово звучало надто точно.

Ніби було сказане саме для неї.

— У вас є обмежений час.

Зв’язок почав шуміти.

— Не довіряйте записам.

Тиша.

І останнє:

— Особливо своїм.

Лінія обірвалась.

Анастасія повільно опустила телефон.

Кабінет залишився тим самим.

Але тепер у ньому було щось зайве.

Вона не одразу змогла сформулювати, що саме.

Потім зрозуміла.

Це був голос.

Вона знову відкрила список викликів.

Номер залишився.

Нічого не змінилось.

Жодних нових даних.

Жодних пояснень.

Вона відкрила диктофон.

Список записів.

Кілька старих файлів. Нічого підозрілого.

Але тепер вона вже не була впевнена, що це щось означає.

«Не довіряйте записам».

Слова застрягли.

Анастасія підвелася.

Підійшла до шафи.

Відкрила ту саму папку.

Переглянула записи ще раз.

Цього разу повільніше.

Наче шукала не інформацію.

А помилку.

І знайшла.

Маленьку. Майже непомітну.

В одному з записів дата була виправлена.

Акуратно. Її почерком.

Але вона не пам’ятала, щоб це робила.

Вона провела пальцем по цифрах.

І відчула дивне.

Не сумнів.

Впевненість.

Це зробила вона.

Свідомо.

Але чому — не пам’ятала.

Анастасія відступила від столу.

І вперше дозволила собі подумати те, що раніше лише з’являлось на секунду:

вона не просто вивчає ці випадки.

Вона — частина їх.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше