Концерт і його наслідки

Засмучена Діана, підпирала руками своє підборіддя, спостерігаючи за тим як її подруга прибирала столики під кінець своєї зміни.

— А якщо я одягну форму вашого закладу, і допоможу, то тоді тобі теж влетить? — запитала дівчина.

— Містер Деніелс, суворо забороняє втручання сторонніх у роботу своїх працівників. — Сара повчально підняла вказівний палець догори, після чого поправила один локон свого волосся, що вибився із зачіски — Пийте свою каву пані, я сама впораюсь! — вона привітно посміхнулась подрузі.

— Ех… — важко зітхнула Діана — Це найпаскудніше літо, яке тільки може бути… На тусовки не ходимо… в нічні клуби теж. Концерт хоч і перенесли, але ти все рівно не підеш зі мною… Так хочеться десь розвіятись, ще якихось півмісяця і знову навчання… — дівчина поклала голову на стіл і ледь не застогнала від безвиході.

Сара поглянула на її спектакль, і на одну мить їй стало жаль подругу, а після навіть трішки заздрісно — адже Діана жила своє щасливе життя і поки ні про що не турбувались, в той час як їй довелось зарано подорослішати і допомагати матері підтримувати фінансову стабільність в сім’ї.

Хоч Клариса і не змушувала свою дочку працювати, і їй самій хотілось вити вовком від того, що донька не мала щасливого дитинства і подальшого нормального життя — яке повинно було бути у підлітків, але вона була щиро вдячна Сарі за її поміч і тому заприсягнулась, що щоб не трапилось у житті її доньки — вона завжди її підтримає.

— Як хоч група називається? — зітхнула Сара, запитуючи свою подругу.

— Lirium! — вигукнула Діана і швидко випросталась — Увімкнути тобі декілька їх треків? — з надією запитала вона подругу.

— Щось знайоме. Здається Рейчел подобається ця група. — пригадала Сара — За ці три роки, що я навчаюсь — її смаки значно змінились. Іноді, я її не впізнаю. — дівчина усміхнулась не піднімаючи голови.

— Так. Зовсім недавно, ми були такими ж. — мрійливо усміхнулась Діана.

Телефон Сари неочікувано задзвонив і Діана поставила трек на паузу.

— Про вовка — промовка. — засміялась Сара показуючи подрузі екран телефону, на якому висвітилось ім’я її сестри — Рейчел, переводжу тебе на гучномовець — я зараз працюю так що кажи, що хотіла.

— Сааарооо! — з майже дитячою інтонацією почала Рейчел — Я зроблю все, що ти тільки побажаєш! От прямо все, все! Хочеш, навіть не буду слухати свою музику цілий рік, але лише коли ти будеш дома. Приберу весь будинок чи буду цілий місяць готувати…

— Що тобі потрібно? Кажи уже. — запитала Сара.

— Річард зламав ногу! — вигукнула Рейчел і ледь не заплакала — Чорт забирай! Якби концерт не перенесли — то ми б встигли на нього потрапити, до цього випадку! А мама не відпустить мене з Клері без нагляду. — засмучено пояснила дівчина.

— І ти хочеш попросити мене, повести вас з Клері на цей концерт. Вгадала?

— Так. — засмучено відповіла Рейчел — Але ти не погодишся…

Сара замислилась і поглянула на свою подругу, яка теж зосереджено задумалась над чимось.

І чому у всіх прямо якась манія — затягнути мене туди — куди я не хочу. Подумала дівчина, зітхаючи.

— Гаразд. Я піду з вами. — змилувалась над сестрою Сара.

— Уууу. — засмучено протягнула Діана, під гучні крики радості в телефоні Сари про те, що вона найкраща сестра у світі — Я не викликалась бути нянькою!

— Ти мені винна за ту пригоду в клубі так, що не ний. Все ж як ти і хотіла — ми таки йдемо на концерт.

***

— Триматись біля мене! І не дай Боже вам відійти, від нас з Діаною, більше чим на п’ять кроків. Ні з ким не загравати і навіть не кидати погляди в бік хлопців! Не пити і не брати нічого від незнайомців. Тримати свої телефони на виду, щоб їх не вкрали. — голосно повчала Сара, свою молодшу сестру і її подругу, намагаючись перекричати гомін натовпу.

— Ну точно як мамка, їй-богу! — крикнула Діана на вухо своїй подрузі — Відстань від них і підіймай ручки вище, кличемо гурт на сцену! 

— Не дай Боже мені оглохнути! Відкрита місцевість, стоячі місця та щей прямо біля сцени! Ви хочете моєї смерті! — обурювалась Сара.

Крики і гул натовпу ставав ще гучнішим, після чого всі присутні майже синхронно почали викрикувати назву групи — викликаючи таким чином, її учасників на сцену.

— Тіан! Тіаааан! — заволала жіноча половина глядачів.

Почувся той самий звук — коли по мікрофону безпощадно стукають, і Сара закрила вуха від неприємного відчуття, але схоже лише їй було це неприємним, інші ж не звертали на це уваги.

— Ви готові? — почувся низький, але напрочуд приємний голос соліста, і Сара одразу ж впізнала його завдяки Діані, яка нещодавно вмикала їй більш-менш нормальні треки цієї групи, серед натовпу на мить запанувала тиша.

Сара з цікавістю розглядала учасників гурту, що займали свої місця і брали в руки музикальні інструменти.

— Чорт забирай! Який сексуальний у них басист! Вживу він ще гарячіший! — вигукнула їй на вухо Діана.

Сара мовчки закотила очі, а Lirium почали грати свій перший трек.

— Тіаааан! Виходь уже! — заволала дівчина, що стояла прямо перед Сарою.

Це буде самий довгий концерт в моєму житті! Жалісливо подумала дівчина, але потім згадала про вакуумні навушники, що зручно вмостились у внутрішній кишені її толстовки і посміхнулась, але спочатку Сара дала шанс цьому гурту, і вирішила послухати декілька пісень.

Соліст гурту, раптово вискочив на сцену і одразу ж почав співати.

Сара, намагалась розгледіти хоч щось, але дівчина попереду неї стрибала настільки високо, що їй це не вдавалось, тому вона перевела погляд на екран, що був на сцені. Соліст, був в образі, як і інші учасники. На ньому, була чорна толстовка з надписом і голограмою групи, накинутий капюшон, а на обличчі декоративна маска, що закривала майже все обличчя, в той час як у інших був лише акварельний розпис.

І як він через неї співає? Чи це все фонограма? Подумала Сара і втратила цікавість до того, що відбувалось на сцені. Дівчина дістала свій мобільний і підключила до нього навушники, увімкнула свою улюблену музику і натягнула капюшон толстовки.