Розділ 5. Антон ван Раппард

Стах пересмикнуло, і вона вирішила зануритися в давнішу історію. Її увагу привернув єдиний у списку нащадків художник, імпресіоніст Антон Ван Раппард.  
Про Антона Ван Раппарда Ольга раніше не чула. Вона клацнула на перше ж посилання і мало не зойкнула. Маловідомий батавський художник, який за свої короткі тридцять три роки життя залишив небагато картин, дружив та кілька років листувався з її обожнюваним Ван Хогом! Неймовірно.

Розділ 5

Весь рід Ван Раппарда - реальні голандці зі справжніми іменами. І події їх життя теж відбувалися насправді.

Антон Герард Александр ван Раппард (1858 – 1892) — нідерландський художник, учень Лоуренса Альма-Тадема.  Він протягом чотирьох років був близьким другом Вінсента Ван Гога який, як кажуть, цінував Антона, в тому числі за його соціальну активність.

Двоє батавців  познайомилися, коли Ван Раппард був вже досить успішним художником, а Ван Гог робив лише перші кроки в мистецтві. Важко було уявити людей більш різних за характером, звичками, походженням та матеріальним становищем. Бідного, мов церковна миша, Ван Гога напружувала заможність Антона, а останнього лякав бурхливий непередбачуваний характер колеги. Але любов до мистецтва та, можливо, спорідненість земляків у чужому місті перемогли. Хлопці потоваришували, деякий час винаймали одне житло, а потім, роз’їхавшись в різні боки, довгий час листувалися, обмінювалися ідеями та ескізами.

Розділ 5

Антон ван Раппард "Троє сліпих та бухгалтер в інституті сліпих Утрехта", 1891 р.

Деякі критики навіть називали Антона ван Раппарда наставником молодого імпресіоніста. В дійсності мова йшла, швидше, про підтримку, в тому числі й матеріальну. Єдине, що, мабуть, не врахував Антон, так це скажений норов і шалену гордість товариша. Кінець дружбі поклав лист, в якому ван Раппард осмілився розкритикувати першу програмну роботу Ван Гога. Ольга бачила цю картину в музеї. Гротескна, водночас притягуюча і відштовхуюча, вона здавалася швидше гіпер-шаржем, ніж музейним експонатом. Але Ван Гог не вибачив критику свого, як він вважав, першого шедевру і припинив багаторічну дружбу.

Розділ 5

Вінсент Ван Гог "Їдять картоплю", 1885 р. Та сама програмна робота.

В 1890 році 37-річний Ван Гог спробував застрілитися. Невдало. Але невдовзі художник помер від інфекції, що потрапила у рану.

Вінсент Ван Гог "Пшеничне поле з воронами", 1890 р. Остання картина генія.

Антон ван Раппард, який важко страждав через цей розрив, пережив друга лише на два роки і помер зовсім молодим та маловідомим художником, знову-ж таки не лишивши по собі нащадків.

Антон ван Раппард "Розмальовують кераміку", 1883 р.

Листи Ван Гога до Антона ван Раппарда 1881-1885 років є основним джерелом біографії та творчості Ван Гога.
Через коротке життя Антон залишив по собі мало картин, які  сьогодні високо цінуються.

Антон Ван Раппард "Робітники цегельного заводу в Рюмзіхті", 1885 р.