10. Страждання і сподівання.

Ніколи не міг і подумав, що від огороду може боліти не тільки тіло, але й голова. Скільки інформації дізнався нової від баби Галі вчора, що аж досі парує з вух!

Виявляється, садити знічев'я немає ніякої корисні. Треба знати, коли гарний день для висівання чи садіння того чи іншого овоча. Для цього необхідно слідкувати за церковними святами, адже, наприклад, Теплий Олекс і Благовіщення відкриває сезон садіння огородини, а в такі дні, як от, на Юрія, або на Радуницю, котра випадає на дев'ятий день після Великодня, можна садити огірки та розсаду. А ще треба не забувати озиратися навсібіч і стежити за цвітінням дерев або квітів, як робили це наші минулі покоління. Так баба Галя мені розповіла, що ще її бабуся повчала маленьку Галюсю, що коли зацвітають проліски, то можна сіяти в теплиці насіння капусти, огірків і помідорів; коли з'являються сережки на осикі, то саме час брати до рук моркву; а як береза розпускається, то картопля садиться; коли на дубі зеленіє листя — беремося за бобові; висівання курурудзи, буряка та квасолі буде вдалим у час, коли цвітуть каштани; гарбуз дасть ловкий врожай, коли калина радуватиме око своїм цвітом; коли верба розпускається — то томати і перець висаджувати буде хорошою ідеєю; а цвіт вишні вкаже на добру годину сіяння зелені, кабачків, гарбуза...

Втім, для лінивих нині вигадали іншу допомогу — посівні календарі. Баба Галя казала, що майже все село саджає, слідкуючи за таким календарем, купивши його заздалегідь на базарі або ж відшукавши в інтернеті. Він вкаже на сприятливі дні для роботи на городі, згідно з фазами Місяця.

Але й це ще не все! Знати дні для садінь — це мало, треба знати, де і як це робити! Наприклад, не варто садити моркву поряд із зеленню або хріном; огірки ні в якому разі не можна саджати поруч із гарбузами чи кабачками; перець з корнеплодами; моркву з редискою; капусту поряд із полуницею або помідорами, цибулею теж не можна, як і картоплю з томатами. А ще є перелік й того, що з чим бажано саджати поряд! Наприклад, якщо є аґрус або смородина, то для неї найкращими сусідами будуть помідори, які відлякуватимусь тлю; цибуля любить товариство часнику, бо разом вони теж боряться зі шкідниками краще; а ще цибуля не проти дружби з морквою, бо ці дві культури знаються на взамоємодопомозі проти цибулевих і морквяних мух; близькість квасолі рятує картоплю від загарбницьких намірів колорадського жука; огірки ховаються в тіні кукурудзи і в'ються на її товстих і міцних стеблах, використовуючи приятельську культуру, як опору.

Прослухавши таку лекцію, я вже гадав, що на цьому етапі можна братися за роботу, але... 

— Перегною б сюди або хоча б золи з відерце. Та що там! Бодай добрива з кропиви! — побивалася старенька пенсіонерка, а я ні в зуб ногою не тямив про що це вона. — Аміак або сода є в хаті?

— Сода є. Начебто. А це навіщо?

— На майбутнє. Підгодовувати помідорчики, огірочки, які я тобі подарую.

— "Підгодовувати"?! А вони бувають голодними? — завмер я у подиві. — І який же їх раціон? Окрім води, борщем заливати рослини, потім м'ясною підливою і на третє кавою чи спиртом? І так тричі на день? — от знав уже від односельчанки, що треба полоти город, коли бур'ян з'являється, треба поливати часто, якщо дощів немає, але щоб підгодовувати їх — це новинка!

— Оце вигадав! Ну ти й кадр! — засміялась баба. — Содою, дріжджями, аміаком з водичкою достатньо. Але й це не часто та за бажанням... Ех, а ще б шкарлупи яєчної та цибулиння для їх садіння не завадило б... О! Маєш завдання назбирати такого добра за тиждень! А поки що піди і замочи кукурудзу і квасолю у теплій водичці. Всі рослини люблять тепло і воду, — морочила потім мені голову.

Я не знаю, як ці селяни вміщають у своїх головах скільки інформації! Наприклад, моя вже перестала варити, коли баба Галя била ямки сапою і казала, щоб я запам'ятовував, на яку відстань вона лунки ті робить і скільки насінин кабаків потрібно класти в землю, а потім те саме сказали зробити і з кабачками.

— Кидай з десяток, щоб потім не досаджувати, в разі чого. Он морози передають найближчими днями. Морози огородина переносить важко. Он Свириденчиха посадила вже розсаду, а в неї вона померзла! А у Стерненчихи навіть картопля почорніла черех холодні ночі! Тому, сип — не шкодуй насіння! А потім, як вилізе — прорідиш, та й трясця з ними! — лякала мене моя мудра наставниця городної справи. 

От і виходить, що город — це вам не хухри-мухри, а ціла наука! Ще й така, що досить може конкурувати з математикою за звання цариці наук, бо і на городі треба знати базу геометрії, щоб правильно розташувати латки, а ще ж треба розраховувати кількість насінин... Ще ті задачі про "багаточлени"...

Сяк-так впоравшись з кабаками і кабачатами ми плавно перейшли до кукурудзи і квасолі, котра трохи вимочилася у воді. І тоді я зрадів, що Олена принесла лиш по декілька жменьок цього багатства, а ще тому, що огірочки та баштан баба Галя дозволила саджати вже згодом, а не сьогодні, — а це ж означало, що свобода вже виднілась на горизонті. Я планував потикати рядків зо три цибульки, якої в мене — кури не клюють, і на сьогодні покінчити із працею в землі.

— Скоро цвістиме акація, тож готуйся садити розсаду помідорів. Про цибулиння і шкарлупу з яєць не забувай! Шкарлупу необхідно добре подрібнити. А зараз піду я. Бог тобі помагай,— наголосила на останок бабця і пошкандибала до хати, додому, залишивши мене стогнати скрюченого над ще свіжими грядками о сьомій годині вечора. — І ще, Ярославе! — обернулася стара. — Залишиш на розсаду ось той куток, а для огірочків і баштану ось ту частину, — вказала просуваючись вглиб моєї, кровом і потом змоченої, землі з метою дістатися своїх володінь.

— Так там же квіточки! Я ще кілька рядочків цибульки зроблю, а решту залишу на інше. А ті квітки чіпати не стану. Гарно ж як! — замилувався я гарним пейзажем на квітучому клаптику своєї землі та недоторканому степу сусідського городу, який вже бозна скільки років дід Микола із сином не обробляють.