РОЗДІЛ 34. Третій бос - 2

На виході зі сходів до кімнати нас зустріли Тірейнджер і Клові. Тірейнджер при цьому з натягнутим луком цілився просто в нас. Я переконався, що якось він в темряві бачить - не вистрелив же, коли ми виходили, значить, розрізняє, де ми, а де павук. До речі дорогою на вихід з коридору нам зустрівся всього один палаючий факел - напевно той, який встиг причепити Сопілка.

- Знову утік? - похмуро запитав Тірейнджера Попіл.

Тірейнджер проігнорував танка, продовжуючи цілити в темряву коридору.

- Особисто я звідси нічого не бачив, що там всередині творилося, - сказав Клові, - Не розумію, як він там щось розрізняє. Вийшли тільки ви. Де інші?

- На респ, де ж ще, - посміхнувся я. - Просто я несмачний, а Попела навіть цей монстр злякався.

Попіл тільки сплюнув з непередаваним виразом обличчя. Поступово з респу підтяглася решта членів рейду. Пил відразу почала обурюватися, що ми з Тірейнджером знову залишилися живі. Те, що залишилися живі Попіл й Клові, її не збентежило ні грама.

- Слухайте мене! Стоп флуд. Стоп, кажу, флуд! - я змусив гомонячий натовп замовкнути. - Слухайте, як ми будемо вбивати цього боса.

- Це точно бос?

– Точно. Причому один в один як перший, тільки кольору іншого і живе в коридорі. Отже, павук бігає по стелі, звідки й падає на голову. Якщо потрапляє при падінні всіма кінцівками - то ваншот. Від нападу можна ухилитися - я просто впав на сходинки й він шкоди мені не завдав. Тому - уважно дивимося вгору, і якщо він падає на вас, ви відразу падаєте вниз. Падати не страшно – бо тут не реал - ні болю, ні ушкоджень.

- Я так одного разу впав на сходах, - сказав попіл, - Відразу на респ улетів.

- Гарне зауваження, - я зрозумів до чого він хилить, - перш за все, перш ніж падати всіх павучків внизу потрібно роздавити. Їх зі старту бою не так багато. Далі. Павук б'є не сильно - навіть Полум'я у зелених ганчірках протримався з п'ять ударів. Тому якщо павук заагрився на вас - не тікати. Приймайте удари й бийте його щосили. Ми не зможемо бити його всі одночасно в коридорі, як ми діяли з його братиком в залі. Максимум по ньому можуть в'їхати тільки кілька рейнджів, і той на кого він нападе. І то лише, якщо вони будуть в межах видимості. Найкраще було б підманити його до входу в кімнату. Ми так і спробуємо зробити.

Я переказав дихання і продовжив:

- Усередину підуть мілі, я й Попіл. Глибоко заходити не будемо. Наберемо факелів, підсвітимо сходи прямо від входу, щоб з цієї кімнати було видно, що там діється. Рейндж встануть на вході, а ми спробуємо підманити боса поближче, щоб рейнджі з кімнати по ньому діставали. Якщо він вискочить в кімнату до рейнджів, в чому я сумніваюся - вибігаєте в зал і стріляєте в нього з дистанції. Коли зайдемо на сходи, той на кого нападе павук, ухиляється, той на кого він сагрився після цього або наступає, або відступає - але рух обов'язково має бути вгору по сходах, у напрямку до рейнджів. Що ще? Павук може втекти. Він злітає до стелі й тікає. Якщо ми його як слід пошкодимо, і він втече, то переслідують його лише живі мілі. Наздоганяємо і виманюємо знов. Рейнджі - в коридор не лізьте. Спробуємо так.

- А якщо у нього залишиться відсотків п'ять здоров’я? - запитав Стоун.

- Ну, якщо залишиться п'ять і нікого з милі в живих не буде, то можеш спробувати наздогнати. Ось ще яка думка! Попередній павук, за часом випускав на нас хмари дрібного трешу. Напевно цей теж припас якийсь сюрприз. Краще б його зарізати дуже швидко.

- Ми так на сто відсотків і не знаємо, це був софт енрейдж у зеленого павука чи це він абілку заюзав. У цього може виявитися така ж абілка. Натовпу павучків на цих сходах ми не переживемо - від них і в залі не сильно виходило ухилятися, - засумнівався Полум'я.

- Подивимося. Якщо будуть павучки - біжіть з коридору. Якось так.

- Хто перший піде? Знов  я? - запитав Попіл. Судячи з голосу, першим йому йти не хотілося.

- Першим піде Дарк. Дарк візьмеш факел, ти один спустишся вниз. Ми станемо біля входу, коли побачиш павука, включай спрінти й повертайся! Втекти від нього, напевно, є шанси тільки у тебе.

- Я можу і не встигнути включити спрінти, - сказав Дарк.

- Тоді твоя смерть не лишиться марна. Адже комусь треба запулити боса. Мілі в нашому випадку цінності представляють мало. Ти підеш на респ, а бос прийде до нас. Але краще б тобі вдалося втекти. Я припускаю, що павук стрибне в середину нашого ладу і вбиватиме мілі одного за одним, поки не наткнеться на Попела. Потрібно щоб це відбувалося недалеко від входу і поки він буде зайнятий мілі, його дамажили наші рейнджі. Тоді ми його вб'ємо. Що скажете? Заперечення є?

- Нумо спробуймо, - сказав Полум'я, - мені до загалу подобається. Стояти у відносній безпеці й смажити в манекен, це простіші, ніж бовтатися там, там у темряві ночі, і чекати, що ця туша стрибне на тебе зверху.

- Цей манекен буде нас в цей час харчити? - обуреним тоном висловилася Пил. - Не сердься. Ми як жертовні ягнята туди підемо. Мене і так від цих комах тягне на блювоту.

- Станеш відразу за Попелом! - сказав я, - якщо загриться на тебе, просочисся повз нього - ти достатньо витонченої для цього комплекції.

- А якщо зустрінеш, туди тебе й дорога, - з'єхідничала Хелльга.