РОЗДІЛ 17. Угоди та перемовини

Він підняв руки. Тиші він домігся. За ним вже стежили всі гравці, хто був у шинку.

- Я знаю! Я знаю! Я знаю хто, нас різав на респі. Нас, простих гравців, - його голос з кожним словом ставав все тихіше. Ще тихіше ставало в залі. Навіть непісі перестали шуміти, здається.

Годо мовчав, і хтось не витримав, закричав:

– Хто? Хто це був?

- Мовчи! Вистачить казок! - хто це там затикає йому рот? Наш друг ЛетючаСталь. Пом’яни біса. Виявилося, що це дівчина. Ну а, трактир то один на всю зону, і китайці теж тут, куди їм дітися

- Сама мовчи! - якогось гравця обурило нахабне втручання.

- Хто це був? - цікавість гравців було підігріто більш ніж професійно.

- Всі грали в Королівську Дорогу? - закричав Годо.

- Так! Так! - пролунало з усіх боків.

- Двадцять один чоловік закрив респ! Підготовлено та дружно! Ну, як ви думаєте, чи був це клан? - Годо згодовував людям інформацію по чайній ложечці. Він упивався увагою і своєю обізнаністю

         - Це був клан? Це був клан! Ми-то по двоє бігаємо! Двадцять один! - здогадки неслися з усіх боків.

         - Мовчи ірод! А то ми тебе зустрінемо в темному провулку! - ЛетючаСталь не вгамовувалася.

- Ми тебе саму зустрінемо! - тут же знайшлися і захисники скривджених, - Це ти, мабуть, бідолах на респі різала?

- Так! - Годо заревів, - вони наразі серед нас! Цей клан! Клан з Королівської Дороги!

- Воооо! Ваааа! - така проста інформація, а така безпосередня реакція.

- Що за клан? - ко мне знову нахилився Дарк, - адже це ти йому сказав. Ти з'ясував, що за китайці нам зустрілися?

- Люди! Спокійніше, він зараз сам скаже, - відповів я - Держи штани.

Я й дивився на своїх, що сиділи за столом. Полум'я був незадоволений, Попіл і Пил були в нетерпінні - їм хотілося знати ім'я противника. Напевно вони стикалися лобами в Королівській Дорозі, всі клани з перших трьох сотень знали один одного більш-менш.

Натовп мучив Годо, змушуючи сказати, що за клан зайшов з нами в бета-тест за мінотаврів. Годо майстерно маніпулював натовпом. Голоси китайців, що намагалися уникнути розголосу тонули в загальному шумі. Почалася гра в угадайку. Виявилося, дійсно всі гравці чудово обізнані про те, що відбувається в Королівській Дорозі, як ніби все прийшли прямо звідти.

- Руді лисиці? - запитував хтось із залу.

- Вище! - кричав Годо. Він мав увазі розташування кланів у рейтинговій таблиці Залу Слави.

- Вікінги? Ололо? Крематорій? Духаст? - сипалися припущення, за принципом, хто кого пам'ятав.

- Вище! Вище! - кричав Годо. Гравці в залі вже дісталися до другої сотні. Наскільки я пам'ятаю, Чорний Лотос дрейфував на сімдесятому шістдесятих місцях - серйозний, численний клан. 

Цікаво вони делегували в цю гру когось із топів або позакривали вакансії перевіреними середняками? Навряд чи вони сюди скинули баласт, баласту серйозні грошові завдання не доручають, а прикрити Тріаді зад - це серйозне завдання.

Хтось згадав Блек Темпл.

- Вище! - закричав Годо. Попіл і Дарк напружилися. Те, що китайський клан стояв вище них по рейтингу, виявилося для них неприємним сюрпризом. Я так і думав, що у своїй самовпевненості вони загрузли досить глибоко.

Впевнений, вони думали, що на наших мінотаврських задвірках вони виявляться самими крутими. Як би не так. Годо, тільки що викрикнув улюблений девіз Орди, клану який найняв хлопців з Блек Темплу. 

Він сказав дослівно: "Велика перемога Орди", а значить має відношення до них або просто фанатіє від цього стародавнього клану. Я б поставив на те, що має відношення. Це численні хлопці. Могли послати ворох прихильних одинаків туди, куди послали найняту трійку. Керівництво цього клану не без підстав звикло спиратися на підтримку широких мас.

- Крейцер? Престиж? Синдикат? Басфкорп? Лідер? - схоже, вони зараз будуть перебирати усіх по черзі.

- Вище, вище!

- Екзотик? - хтось вигукнув ім'я клану, який займав перший рядок рейтингу Королівської дороги два місяці перед моїм зануренням.

- Нижче! - закричав Годо. Гра спалахнула з новою силою, тільки тепер люди називали топ клани у порядку спадання.

- Тріада! Легенди! Біпозитив! Анлега! Крейцер! Союз! Орда! Мечі! Еволюція!

- Нижче, нижче! - розорявся Годо.

Я навіть не почув, коли хтось назвав Чорний Лотос. Ставлю на те, що це був хтось з китайців, якому набридла ця гра.

- ДААА!!! Це Чорний Лотос! І ми побили їх сім проти двадцяти!!! ВААА!!!

Натовп гравців, підігрітих ігровим алкоголем, орав разом із Годо. Як ніби ця перемога щось значила і як ніби вони в цьому брали участь...

Попіл, Пил та Дарк мовчки переглядалися через стіл. Вираз їхніх облич видавав складні емоції.

- А тепер давайте, підіб’ємо підсумки сьогоднішнього вечора. - я стукнув кухлем по столу, привертаючи увагу присутніх. - Ви сьогодні порушили наш договір, після чого ми отримали загальну бійку у селі, три години біганини й конфлікт з топ кланом. Певен, у вас провалився квест на перемогу мінотаврів, а ми залишилися з невиконаним квестом на старика сатира, який ви взагалі хотіли завалити. Наш спільний похід в Чорну Вежу також під питанням. Що відповіси попіл? Воно було того варте?