Розділ 22

На всіяному міріадами зірок чорному куполі виникла тоненька прямокутна рамка, вихопивши із загальної картини невеликий фрагмент. Після цього, виділена частина стала стрибкоподібно рости, наближаючи зображення. Поки не заповнила собою весь доступний для огляду простір. А коли процес збільшення закінчився, перед нами опинилася пара зорельотів. Видимих так чітко, наче ми знаходилися від кораблів, на відстані не більше ніж у пару сотень метрів.

Великий, схожий на гарбуз чи м'яч для американського футболу, вантажопасажирський зореліт. І поруч із ним, — відносно, звісно, — судно розмірами значно менше. Якщо залишити колишнє порівняння, то фрегат був схожий на банан чи огірок.

— Буркотуне. Чи не можна змоделювати картинку так, щоб на екрані було видно і яхту. Масштаб, бажано, зберегти.

Зображення мигнуло, затуманилося, а коли знову набуло чіткості, до двох попередніх об'єктів додався третій. Найдрібніший... Щоб не напружувати уяву і не шукати для порівняння різні стручки квасолі або інші овочі, приблизно втричі менше фрегата.

Зорельоти утворювали неправильний трикутник, в основі якого знаходився лайнер і фрегат, а віддаленою вершиною, з деяким зміщенням у бік військового судна, стала наша яхта.

— Чудово. А тепер доклади обстановку докладно. Що це за кораблі? Почни з цивільного.

— Вантажопасажирський лайнер «Посмішка Чаїр», тип «Антей», порт приписки верфі Веллінгтона. Згідно з наявними даними здійснює рейс на планету Регіна, сузір'я Омега-2016. Зафрахтований комісією Сенату з питань розвитку нових колоній для перевезення партії переселенців та вантажів першої потреби. Відстань до пункту прибуття — одинадцять днів.

Буркотун зробив коротку паузу, ніби йому був потрібен час для того, щоб закрити один файл і перейти до іншого.

— Військовий зореліт — клас фрегат, тип «Піранья». Згідно з каталогом Лорда Джонца точніше підходить під параметри фрегата «Портос» з Четвертого флоту імперії. Більше року вважається зниклим безвісти. Система «свій-чужий» ідентифікує його як невідоме судно.

— У певній віддаленості від жвавих шляхів лежать у дрейфі цивільний лайнер і військове судно без розпізнавальних знаків… — промимрив я. — Це тільки мені здається дивним, чи у когось теж є якісь думки?

— Пірати?.. — чи то запитав, чи то оголосив висновок Теодор. Дівчата переглянулись і кивнули.

— Я на це поставив би… — особисто я в цьому не сумнівався. — Буркотун? Твої прогнози? Можна зробити якісь висновки з наявних у тебе даних?

— Виходячи з перехоплених розмов, які ведуться між зорельотами, можна припустити захоплення цивільного судна військовими. Оскільки прямо зараз із фрегата на лайнер відправлено запит про готовність прийняти призову партію. Екіпажу лайнера рекомендується поводитись смирно, і тоді ніхто не постраждає.

— Стоп-стоп… Якщо ми їх бачимо та чуємо, то й вони нас повинні помітити?

— Саме так. Півтори хвилини тому надійшов запит від фрегата на ідентифікацію. Я не встиг повідомити.

— Запит, кажеш? Ну, так… Ми ж тут інкогніто… І вони, цілком можливо, приймають нас за таких самих «джентльменів удачі»… Випадково заглянули на запах здобичі. Ммм… Буркотуне. А скажи мені, якщо імператору треба було кудись податися, не привертаючи зайвої уваги. Він що теж відключав систему розпізнавання? Чи на цей випадок продумано інший варіант?

— Саме так капітане. На цей випадок ми маємо пакет сигналів, що ідентифікують «Зірку Вінця», як один із фельд'єгерських поштових кліперів.

— Я так і думав. Чудово. Включайте…

— Зроблено...

Як я розумів ситуацію, кур'єрський кораблик пірати не могли вважати загрозою. А ось ще однією ціллю — запросто.

Фельд'єгерська служба як листи перевозить, так і посилки. Цінні… Наприклад, гроші. Як би не проникали до фінансової імперії віртуальні гроші, а повністю відмовитися від дзвінкої монети не виходило. Особливо у периферійних світах. Аграрії, вони такі — доки золото на зуб не скуштують, жодного зернятка не продадуть. І кредитні картки, хай навіть найсолідніших банків імперії, для фермерів не дорожчі за шматок пластику, з якого вони зроблені. У світах з більш розвиненою технікою — дорогоцінним металам воліють алмази та інші самоцвіти. Можна необроблені.

А якщо в ролі покупця виступає імперія, то перевезенням таких цільових «посилок», якраз і займаються фельд'єгері. Одним словом, ласа наживка. І пірати просто повинні на неї клюнути. В певних випадках вміст пари-трійки поштових сейфів цілком може коштувати набагато більше, ніж весь вантаж лайнера, з ним самим і пасажирами на додачу.

Я не помилився.

Хвилини не пройшло, як Буркотун повідомив, що невідомий фрегат узяв нас на приціл і вимагає застопорити хід. А ще секундою пізніше, з піратського судна надійшов виклик.

— Стоп машина. Виводь на екран, але зроби так, щоб той з ким говоритиму, бачив тільки мене... — і відразу скасував розпорядження. Благо, вчасно зрозумів, як можна відпрацювати витонченіше. — Відставити! Буркотун, відомі випадки, коли фельд'єгерська служба не відправляла пілота-людини, а тільки андроїда?

— Відомі, капітане. В особливо секретних місіях, коли доставка вантажу пов'язана із високим ризиком для життя. Або відстань потребує надто багато ресурсів для життєзабезпечення екіпажу.