Глава 12

У міні-барі справді виявилося кілька пляшок вина, лікер, віскі, джин та горілка. І я вирішила, що горілка найкращий напій під гірку правду. Аби вона тільки б розв'язала йому язика.

- А ти не будеш? - Він сам собі налив і тут же перекинув залпом.

- Ні, - хитаю головою, вчепившись пальцями в сидіння стільця. – Я не любитель.

- Правильно, бо ніжність треба дарувати на тверезу голову, - хмикнув Роджер, знову наповнюючи чарку. - Думаєш, я чудовисько. Можливо. Але за рідкісним винятком, чудовиська прокидаються після того, як людину розбили та розтоптали. Всі ми носимо у собі зародки монстрів. …У юності я потрапив у погану компанію, бо мені страшенно хотілося стати крутим. Я боявся бути схожим на свого розмазню батька, якого принижували всі кому не ліньки. Згодом вулична банда навчила мене виживати у цьому світі, не гребуючи протизаконними та аморальними способами досягнення своєї мети. А моя мета була стати багатим і невразливим. Мені хотілося купатися в розкоші, мати владу хоча б над жменькою людей, які підкорятимуться мені беззаперечно, хотів, щоб красуні мріяли опинитися в моєму ліжку. І я виявляв усю свою диявольську цілеспрямованість, рив землю та йшов головами. Штовхав дурь, прислуговував одному небезпечному типу, чиє місце потім зайняв, організовував специфічні бої без правил, вербував дівчат для борделя. Коротше, чим я тільки не займався. У мене була насичена молодість. …Знаєш, коли чиюсь душу ще можна врятувати – йому посилають допомогу, за яку людина або вхопиться, або ні. І я вхопився, зустрівши дивовижну дівчину на ім'я Даніела, яка бачила цей світ зовсім в інших фарбах. Вона його любила ... цей бридкий потворний світ, вірила в добро, працювала бібліотекарем і запоєм читала книги, така собі дотепна тихоня. І красуня само-собою. Проста, прекрасна, мила, ніжна наче богиня. …Я закохався без пам'яті. Вперше та востаннє. Тепер мою душу вже не врятувати, а тоді я мав шанс стати гідною людиною. Але я його упустив, точніше у мене його відібрали. …Одного разу мене побили, не важливо з якої причини, важливо що… один хлопець, проїжджаючи повз, виявився небайдужим, зупинився і підібрав мене ледве живого, заляпаного кров'ю. Відвіз до лікарні, потім підкинув додому, коли мене виписали. Загалом, ми потоваришували. Любов і дружба для мене були чимось надзвичайним, щось нереальне і приголомшливе, наче нагорода авансом. Я цінував його ставлення, вважав Крістофера Марлоу своїм найкращим та єдиним другом. Якийсь час Кріс не знав, чим я займаюся і в чому я був замішаний, вважав мене просто недолугим та невдачливим. Але тут треба уточнити, що йому подобалося зі мною проводити час, тоді я був веселим і безшабашним, ми могли балакати годинами, тому що дурнем я не був, любив читати, завдяки Даніелі, яка теж була ні сном, ні духом про моє паралельне життя поза законом. Пізніше я обом зізнався, адже я все ще хапався за посланий мені порятунок, я познайомив свого друга зі своєю коханою дівчиною ... на свою голову. У неї важко було не закохатися… і Кріс не встояв. І нібито він почав переживати, що той спосіб життя, якого я намагався позбутися, погано вплине на Даніелу, що я не зможу зробити її щасливою, що вона не заслуговує на всі ці проблеми. Звичайно, на той момент Кріс вже був багатий, його покрите позолотою життя було влаштоване і стабільне, він міг дати їй набагато більше, ніж до одуру закоханий у неї пацан з вулиці. Вона все зважила і пішла до нього, незважаючи на наші з нею пристрасні ночі та гарячі освідчення в коханні. Вона плакала, коли казала, що любить мене і записка, яку вона мені залишила, теж була вкрита краплями сліз, де вона повідомляла, що вибирає Кріса. Він одержав те, що хотів. Він забрав у мене кохану дівчину, хоча чудово знав, що я до неї відчуваю і що вона єдиний сенс мого життя. Але це було ще не все. …З розбитим серцем можна жити, напиватися щовечора у мотлох, розбивати кулаки в кров, засинати в ліжку з черговою дівкою та ризикувати своїм життям, бо душі більше нема за що чіплятися. Але… коли ти дізнаєшся, що твоя кохана вбила твою дитину, зробивши аборт, бо ця дитина заважала б їхньому із Крісом щасливому життю… твоя душа кам'яніє остаточно. Його мати… наша добра Мелінда Марлоу разом із Крісом вмовили Даніелу позбутися дитини. Термін був уже чималий, але вони все одно її вбили. То була дівчинка. ... Їй зараз було б п'ять рочків. Два роки тому Даніела загинула в автомобільній аварії, будучи вагітною від Кріса. Він сам був за кермом того дня. Присягаюсь, я до цього не маю жодного відношення, це не мої методи. Якби я хотів їх убити, зробив би це давно. Тим більше що маю такі можливості. Ні, я мріяв про іншу помсту. Кажуть, що причиною аварії став якийсь обдовбаний підліток, який вилетів на червоний. Кріс відбувся струсом та переломами, а ось його дружина загинула на місці. …На цвинтарі він ридав. Я бачив це на власні очі, стоячи осторонь, бо не міг не прийти на її похорон. Але мені мало було його страждань, він мусить втратити все. Хочу, щоб він втратив свою сім'ю та свою успішність, на яку колись клюнула Даніела. Хочу, щоб він продовжував мучитися. І ти допоможеш мені в кожному пункті мого розробленого та відточеного до деталей плану, - поки Роджер розповідав, він встиг вижлуктати півпляшки, але чомусь так і не захмелів.

- І з того часу ти зневажаєш жінок? – я слухала його дуже уважно, намагаючись поставити себе на місце кожного з них.

- Я їх не зневажаю, а використовую, більше не прив'язуючись до жодної з них.

- Тебе обпалило любов'ю, тебе зрадили, і ти навіки застиг в своїй холодній пустоті. А ти не думав, що це був вибір Даніели, що провина Кріса в цій історії не така вже й велика? Її ніхто силою не змушував кидати тебе і робити аборт, це було її рішення. І доля, мабуть, її вже покарала, як і Кріса Марлоу. Адже він теж її любив?

- Не верзи нісенітниці, Таїсо! - прогарчав він у відповідь. - Мені начхати любив він її чи ні! Кріс чудово знав, що відчував я, що заради неї я порвав усі старі зв'язки, намагаючись стати кращим. Але цей егоїст все одно вліз і зруйнував моє життя! Забрав її і позбувся моєї дитини! Я не зупинюся, поки не знищу його повністю, насолоджуючись кожною краплею своєї помсти. Це моє рішення, примха якщо хочеш. Я даю гроші – ти танцюєш, і тебе не повинна хвилювати ступіть його провини. Для мене вона величезна.