Глава 5

У містера Мастерса навіть подих сперло після моїх слів.

- Вже два промахи, Таїсо. І за цю зухвалість тобі доведеться відповісти, - шипить він. - Більше нам тут робити нічого, не вистачало щоб він приперся з відповідним дружнім візитом. Поїхали, я викликав юристів до свого офісу.

- Вони у тебе теж на особливому гачку чи це у тебе хобі таке людей дресирувати?

- Три промахи, - хижо посміхаючись, примруживши свої сині очі, відповідає Роджер.

- Подумаєш, відповім за всю зухвалість одним махом, - недбало знизую плечима, пробираючись слідом за ним.

- Але ж ти без поняття яким чином я караю за таку поведінку, - невідомо чому, Роджер тріумфуючи, притягує мене до себе, обіймаючи за талію. - Дурненька Таїсо, тобі ще багато чому прийдеться навчитися в цьому житті, - і в цих словах приховано стільки зневаги, я навіть сказала б гіркоти, що в ній можна захлинутися. Що ж сталося в житті цієї людини? Чому він так відчайдушно хоче помститися. Не просто фізично знищити суперника, а заподіяти біль. Роджер пов'язаний з мафією, якщо вірити його словам, йому було набагато б простіше найняти кілера, але він хоче вдарити по почуттях, а значить, там щось особисте. Хочеться запитати прямо, але я побоююся ставити йому такі питання прямо в лоб, тому що іноді біль буває набагато сильнішим за наше вміння контролювати себе.

Відчуваю жахливу втому, особливо коли авто рушає. Все-таки дві безсонні ночі поспіль. Очі заплющуються самі собою. Хоч би десять хвилин перепочити, нехай і поряд із містером Зло.

Дотик Роджера будить мене, виявляється ми вже приїхали. Треба ж він дав мені подрімати! Сам Роджер виглядає напрочуд свіжо, мабуть, адреналін помсти його надто бадьорить. Судячи з усього, цей план він виношував протягом якогось часу, тому що юристи встигли скласти документи заздалегідь, їм просто була потрібна неосвічена найманка, дурепа для брудної роботи, тобто я і мій підпис. Коренастий мужичок з борідкою підсовує мені кілька екземплярів, чемно пропонуючи ручку.

Намагаюся читати. Знаю, що так неправильно, але деякі рядки, де надто закручені юридичні терміни – я тупо пропускаю. В одному з контрактів йдеться про те, що містер Мастерс зобов'язується в повному обсязі забезпечувати мої потреби, покривати борги та витрати, надавати юридичний захист та представляти мої інтереси перед адміністративними органами влади. Я ж маю гарантувати нерозголошення інформації, зберігати в таємниці ім'я мого роботодавця та покровителя, неухильно виконувати його вимоги та приймати рішення лише за його згодою. Папери були складені таким чином, що я не мала права вносити свої поправки, а мала підписати їх саме в такому викладі. Другий пакет документів – купівля будинку на моє ім'я, третій – автомобіль.

- Машина середнього класу, щоб особливо не виділятися, - Роджер, котрий стежить за мною шулікою, заговорив, як тільки я опустила папери на стіл. - Ти хоч вмієш водити?

- Уявіть собі, сер, умію. Ось тільки водійського посвідчення у мене немає.

- Філіпе, зробіть їй права у найкоротші терміни. Скажімо, нехай вони будуть готові до завтрашнього дня.

- Буде зроблено, містере Мастерс, - улесливо закивав юрист. - Міс Прескот, для цього мені потрібно зробити ваше фото. Сядьте сюди, будь ласка.

Просто не юрист, а якийсь джин. Навіть захотілося озирнутися у пошуках лампи.

- У мене виникли сумніви, Роджере, - коли я заговорила, обличчя Роджера ще нічого не виражало, і я виклала інше на одному подиху, поки ці брови знову не зійшлися на переніссі. - Твій підкований юрист міг майстерно обставити справи таким чином, що зрештою я залишуся найнезахищенішою стороною. Я на цьому не розуміюся, ви підсунули мені папери, я в них розписалася, але щоб почати довіряти - мені потрібна консультація незалежного фахівця, когось зі сторони. Я маю бути впевнена, що після виконаної роботи мене з сестрою не викинуть на вулицю. Якщо дозволиш, я сама оберу адвокатську контору.

Філіп, після моїх слів, якось відразу знітився й плавно розчинився з виду. А ось Роджер дивиться не мене так… Господи, та він просто король убивчих поглядів.

- Три очки у тебе вже було. Тепер ти отримала ще десять. Ти нариваєшся на грандіозну порку, Таїсо. Навіть не знаю, що мені з тобою робити, - процідив він, розтягуючи слова, дратівливо піднявши одну брову. Мене просто бісить ось цей вираз його обличчя!

- Але, Роджере, у мене ж мають бути свої права, свої особисті погляди та бажання їх захистити. Насамперед я людина! І я боюся, що ти забуваєш про це.

Вся моя сміливість зіщулилася, коли він підійшов ближче та недбалим рухом прибрав волосся від мого обличчя.

- Ти помиляєшся. Я знаю, що ти людина. Більше того, я бачу в тобі жінку. Але ти продала себе, Таїсо Прескот. Продала себе мені заради своєї сестри і вашого з нею безтурботного життя, - Роджер заговорив владно та жорстко, викриваючи свою справжню суть. Ось саме таким він був у душі – холодним, похмурим та жорстоким. - Я зроблю все можливе, щоб твоя сестра одужала, я подарував тобі чудовий котедж за містом і все що в ньому, а також машину. Я влаштую тебе працювати в букмекерську контору, де ти так само отримуватимеш зарплату. Але з цієї хвилини все вище перераховане, включаючи твою шкуру –  належить мені. Ти була в такому розпачі, що попередньо погодилася на такий життєвий розклад. І ось тепер ти маєш сумніви? Пізно.

- Я готова піти на ці жертви. Я просто хочу бути впевненою, - як ніколи вперто вимовила я.

- Що ж... давай проконсультуємося, і більше ми ніколи не повертатимемося до цього питання. У будь-якому випадку контори почнуть працювати лише за чотири години. …Хочеш подивитись ваш будинок?

У цьому питанні, у цьому погляді прихована якась каверза, моя свідомість у паніці заметалася, шукаючи вихід, але інших варіантів у мене схоже і не має.

Я знову відключилася у машині, бо звикла до уривчастого сну в нічні зміни.

О третій годині ночі складно розглянути будинок зовні у всіх нюансах, але освітлений ліхтарями фасад, вимощена доріжка та ганок виглядають казково. Раніше, проїжджаючи саме повз такі будинки, моє серце стискалося в заздрісній тузі, але раніше я навіть не мріяла сподіватися на таку розкіш.