Епілог "Наш пристрасний танець танго"

Епілог

Минуло півроку.

Ми переїхали у наш великий будинок, коли повністю зробили ремонт. Ремонт був звичайно довго. І Ксеня мені трохи потріпала нерви. Але результат того коштував. Дизайн інтер’єру робила Ксеня. Тепер у нашому будинку затишно і приємно там знаходитись. Коли ми його купували у будинку були голі стіни. Простими словами не було ніякого ремонту взагалі.

У дітей тепер є власні кімнати. Їм це дуже подобається. У Катрусі кімната у рожевих тонах. Вона сама вибирала собі у кімнату шпалери. А у Павла кімната у зелених тонах. І також він сам вибирав шпалери. Ми дали право вибору діткам. Наша ж кімната виглядає ну, дуже красиво. У нас вона у жовтих тонах. Більш схоже кольором на золото і знаходиться на першому поверсі. Коли ж всі інші кімнати знаходяться на другому.

До нас жити переїхав тато Ксенії. Він у Львові в одній з лікарень знайшов роботу. А його дружина і син сказали, що будуть до нас приїжджати і гостювати. Ми тільки будемо їм раді.

Розповім трохи як за ці півроку змінилось життя у наших друзів. Почну напевно з Діани і Тараса.

У них життя змінилось на 180 градусів. А вся справа в тому, що Діані запропонували роботу журналістки в Києві на якийсь телеканал. Тепер ми її можемо побачити у вечірніх новинах. Тарас і Марк переїхали звичайно ж з нею. Тарас там знайшов роботу, а Марк у цьому році вже піде до школи.

Роман і Аліна з дочкою восени збираються назавжди переїхати до батьків Аліни. Які зараз знаходяться на заробітках. Роман з Аліною вже вчать іспанську мову.

Христя з Іллею все також живуть в Одесі. Христя займається своїм бізнесом. Мені до речі довелось звільнитись з посади замісника. А Ілля піде восени вчитись на кухаря. А поки він так і працює в Олівії. Вона йому платить хорошу зарплатню, що тепер у Христі та Іллі не виникають сварки з приводу заробітку Іллі. Я за них дуже радий.

І тепер про Лілію і Тимура. Вони нам за весь час стали як рідні. Вони також переїхали і вже давно. І на наше здивування вони живуть у сусідньому будинку від нас. Пам’ятаєте, власник будинку казав про подружжя з дитиною. Так виявляється, що це саме Лілія з Тимуром. А ще у них дуже гарна подія сталася. Вони нарешті будуть батьками вдруге. Тепер у них буде спільна дитина... тобто діти. Як сказав Тимур, коли ми з ним зустрілись просто випити по пляшці пива. Що у них будуть дві доньки. Ми з Ксенією за них дуже раді. Адже вони давно мріють про спільних дітей.

Сестра Ксенії, Маша у наступному місяці повинна вже народити. У них з Артемом теж буде дівчинка. Яку вони хочуть назвати Соломією. Бабуся все також живе з дядьком Андрієм та Олівією. У них нічого не змінилось.

Моя сестра Настя... у неї життя змінилось тим, що вона вийшла заміж. Нарешті у неї з’явився чоловік. Він ладить з Мар’яною. Вони з першого дня знайшли спільну мову. І вона називає його татом. Хоча у неї є рідний тато, якого вона бачить вже набагато частіше. Моя мама все також живе з сестрою у селі.

Липень. Рим.

Ми вже як три дні перебуваємо у чудовому місті Римі. Діткам подобається ця подорож. Нам з Ксенією також. Дякуємо за ці білети Маші з Артемом. Вони непередбачувані з приводу подарунків. Іван залишився сам дома на господарстві. Сказав, щоб ми не хвилювались і що дома буде все гаразд. Сьогодні до нас на відпочинок повинні приєднатись Аня з Алексом.

Ми сидимо в ресторані і чекаємо Аню та Алекса. Аня дзвонила, сказала, що вони з хвилини на хвилину будуть у нас. А поки ми вибрали страви. Бо вже голодні. Сьогодні у нас зранку була екскурсія. Були біля колізею. Гуляли там і так стомились, що на шляху назад до готелю дітки позасинали.

Нарешті ми побачили Аню і Алекса. Вони підійшли до нас. Ми з Ксенією встали.

- Привіт — сказав Алекс. Ми потиснули один одному руки. А потім він обійняв Ксенію. Вони сіли за стіл до нас. А нам якраз в цей час принесли страви.

Пообідавши, ми пішли до басейну там відпочити. У номер йти не захотіли. Ми всі зайшли на територію басейну. Побачили, що біля нього встановлюють якусь сцену. Я прочитав, що це буде за захід. На стенді було написано “Пристрасний танець танго”.

- Ксеня дивись

- Вау. Це ж такий стенд ми бачили з дівчатами в Одесі. Приймемо участь?

- Авжеж, кохана. Пам’ятаєш, я казав, що ми обов’язково повинні станцювати цей танець?

- Пам’ятаю — Ксеня почала посміхатись

- Тільки ось що. Ти добре себе почуваєшся?

- Так. Не хвилюйся... я навіть вже починаю забувати, що у мене була травма хребта

Ми записались на цей конкурс. Він повинен бути ввечері о шостій. А зараз лише третя. Тому ми вирішили піти у номер, щоб згадати чого ми навчились тоді на уроках хореографії.

Згадували ми звичайно довго. Бо пройшло багато часу відтоді. А дітки у цей час з Анею та Алексом все також відпочивають біля басейну.

Шоста вечора. Ми прийшли до басейну. Вже переодягнені у костюми. Знайшли своїх діток. І сіли біля них. Я роздивився по сторонах. Людей зібралось багато. І виявилось, що у нас велика конкуренція. Але це нас аніскілечки не лякає. Адже ми впевнені у своїх силах.

Почався конкурс. Ми виступаємо п’яті.

На сцену вийшов ведучий. Пара, яка танцювала перед нами вже спустилась зі сцени.

- І, так. Наступна пара у нас це подружжя Костянтин та Ксенія Горбань

Ми вийшли на сцену. Я подивився на Аню. Вона стояла біля шезлонгу і обійняла трохи дітей. Алекс у цей час вже був готовий знімати на камеру наш виступ. Щоб ми потім подивились як ми станцювали. І взагалі на пам’ять.

- Всі рухи пам’ятаєш? — запитала мене пошепки кохана

- Так. Не хвилюйся

Ми почали танцювати. Нам довелось декілька рухів з танцю прибрати. Адже я не хочу зробити боляче своїй принцесі. Ми станцювали наш танець як на мене добре. Зійшли зі сцени. Підійшли до своїх.

- Ви добре станцювали — сказав Алекс