21 глава "Наступний день і Новий Рік"

21 глава

Я прокинувся від якогось шуму. Він доносився з кухні. Це мабуть моя Ксенія вже щось робить, бо біля себе я її не побачив. І речей її на стільці немає. Я взяв телефон і подивився на годинник. Ще тільки восьма. А вона вже щось робить. Вона завжди так рано встає, що мене і по цей час дивує.

У кімнату заглянула Аня.

- Доброго ранку, вже прокинувся?

- Доброго ранку. Так. Там на кухні Ксеня шумить?

- Так. Вона всім сніданок готує — сказала посміхаючись Аня — до речі, всі вже прокинулись. Іван з Алексом скоро у магазин підуть

- Дітки теж прокинулись?

- Найперші. Зараз біля Ксенії на кухні

- Я зовсім не здивований цьому. Скучили вони за Ксенією. Вона ж не давно знаходиться дома, тому дітки від неї ні шагу

- Ну, добре. Вставай і підемо снідати — Аня вийшла з кімнати. А я встав і почав одягатись.

Одягнувшись, вийшов з кімнати і пішов на кухню. З вітальні у цей момент вийшов Алекс. Він подивився на мене і посміхнувся.

- Доброго ранку — він та його мама розмовляють українською мовою, але з дуже виразним акцентом. Навіть у Олівії він не так помітний.

- Доброго ранку. Чого ви так рано прокинулись?

- Там де ми живимо зараз всього вечір і спати не хочеться.

- Ясно. Підемо снідати тоді

Ми з Алеком зайшли на кухню. На столі вже стояли тарілки зі стравами. А біля столу стояла Ксеня. Вона побачила нас і посміхнулась. Я підійшов до неї і поцілував її у щічку.

- Сніданок готовий. Можемо сідати їсти

Ми сіли за стіл. Я подивився на тарілку. Кохана приготувала на сніданок яєчню з сосисками. Поївши, тато Ксенії і Алекс разом з дітьми пішли у магазин. А я пішов купувати ялинку та подарунки дітям. Цьогоріч ми вирішили поставити живу ялинку.

Після того як з магазину прийшли тато Ксенії, Алекс з дітьми ми всі почали прикрашати цю ялинку. Вона виявилась високою і красивою. Ми прикрашали, розмовляли та сміялись. Нам було дуже весело. Діти у захваті від цієї ялинки.

Після того як пообідали. Ми з Ксенією поклали діток спати. Вони звісно казали, що не хочуть спати. Але після казки, яку прочитала Ксеня швидко заснули.

А я пішов до Насті. Спустився на перший поверх. І подзвонив у двері. Настя відкрила двері практично зразу.

- Привіт, проходь

- Привіт — я пройшов у квартиру. І подивився на сестру. У неї був стомлений вираз обличчя. Мабуть що свято вдалось.

- Будеш каву? — Настя позіхнула

- Давай — ми пройшли на кухню. Я сів на стілець. Як давно я не був у цій квартирі. Аж не звично, але все ж все таке знайоме.

Настя почала робити каву. Я подивився на неї. Вона стояла у своєму синьому халаті, її русе волосся було зібране у дульку. А обличчя втомлене і заспане.

- Щось не дуже виглядаєш

- Втомилась. Вчора стільки всього було. Друзів Мар’яни було багато. Десять дітей прийшло з батьками. Гуляли майже до десятої. А ви як там відсвяткували?

- Теж добре. Ось вирішили ще всі разом відсвяткувати Новий Рік — Настя поставила дві чашки з кавою на стіл. І ми почали її пити.

- Класно

- А ти якось будеш його святкувати?

- Навіть не знаю. До мами як бачиш не поїхали. Вона взагалі не в Україні зараз. Кудись з сестрою поїхали. А так немає сил щось робити. А, що?

- Я пропоную тобі до нас приєднатись

- Серйозно?... А ми вам не будемо заважати?

- Ти що таке кажеш, звичайно, що ні. Ми будемо тільки раді вас бачити у нас — я посміхнувся.

- Тоді... ми прийдемо. На яку годину краще приходити?

- Давай на сьому

- Добре. Я тоді мабуть щось приготую. Не хочу з пустими руками до вас йти

- Добре, сестричко — я встав зі стільця — приводь себе в порядок. І чекаємо тебе з Мар’яною о сьомій у нас

- Домовились — ми обійнялись. А потім я вийшов з квартири і пішов додому. Я зайшов у квартиру. З порогу відчутно запах страв. На кухні Ксенія і її мачуха готують страви на вечір. Я зайшов до них на кухню.

- Як тут все смачно пахне

- Авжеж. Аня мене вчить готувати мексиканські страви

- Мексиканські? — перепитав я

- Я виросла у Мексиці. І мексиканські страви для мене найлегше всього готувати

- А мені цікаво навчитись готувати якусь іншу кухню. Ти був у Насті?

- Так. Вона після вчорашнього свята така стомлена

- То що її не буде?

- Вона з Мар’яною прийдуть о сьомій

- Це дуже добре

- А, що там Іван з Алексом?

- Вони у вітальні телевізор дивляться. Хочеш приєднуйся до них — сказала Ксеня

- Я краще вам допоможу. А до речі, Маша з Артемом прийдуть?

- Звичайно. Маша дзвонила, сказала, що вони будуть приблизно о сьомій вечора у нас

- Це добре. Так, дівчата, що вам треба допомагати?

Аня сказала мені, що треба робити. Почала показувати і розказувати про ці страви. Я зрозумів, що у нас буде дві мексиканські страви. Сьогодні я багато чого дізнався про Мексику.

Вечір.

Вже сьома вечора. До нас прийшли Настя з Мар’яною. Племінниця зразу побігла у кімнату Паші та Каті. Хоч живимо по сусідству, але бачимось рідко. Тому дітки скучили за своєю двоюрідною сестрою.

Настя принесла торт, який напевно сьогодні спекла. А ми вже приготували всі страви і виставили їх у вітальні на столі. Переодяглись у святкові костюми і сіли у вітальні пити віскі, які з закордону привезла Аня з Алексом. Ми всі почали розмовляти. Розмовляли про Америку, де живуть мачуха і брат Ксенії. Про Барселону та Рим. Ми вирішили поїхати у Рим влітку. І Алекс сказав, що приєднається до нас зі своєю мамою. Іван же буде в цей час працювати.

О пів на восьму прийшли Маша і Артем. Вони запізнились по одній причині. І це тому що вони купували подарунки для Каті і Паші. Маша поклала подарунки під ялинку. А потім ми всі сіли за стіл і почали їсти. Мексиканські страви як на мене виявились смачні.

Ми розмовляли про все що тільки можна. І тут дійшла розмова про те, що я написав для Ксенії пісню. Тато Ксенії попросив мене її заспівати. Тому я взяв гітару і почав награвати мелодію і співати пісню.