18 глава "Повернення додому"

18 глава

Місяць потому.

Я їду до своєї принцеси у лікарню, щоб сказати їй приємну новину. Попросив лікаря їй не казати цю новину, адже він повинен був їй її сказати. Новина така як, що Ксенія нарешті зможе поїхати додому. Її виписують. Нарешті кожну ніч вона буде біля мене. Як я скучив за цим. Дуже скучив. Хочу її обіймати вночі. Спати одному в ліжку вже набридло. Мені її не вистачає.

Дома також всі знають про повернення Ксенії додому. Тому бабуся готує улюблені страви Ксенії. Так, у Ксенії декілька улюблених страв. Я ще купив ортопедичний матрац за порадою Івана. Дітки дуже чекають маму дома. Навіть приготували подарунки. Павло і Катруся самі без ніякої допомоги зробили аплікації. І до речі вийшли вони у них дуже добре. Красиві аплікації. Дітки у нас взагалі молодці.

Я приїхав до лікарні, припаркував машину і пішов до принцеси. Зайшов у палату. Ксенія сиділа на ліжку і пила сік. Я підійшов до коханої і поцілував її у щічку.

- Привіт — сказала вона

- Привіт. Як справи?

- Все добре. А ви як?

- У нас теж все добре. У мене до речі, є для тебе приємна новина

- Яка?

- Ти вже сьогодні їдеш додому

- Мене виписують, ти це має на увазі?

- Саме це я і маю на увазі

- Нарешті — Ксеня почала посміхатись — то, що я можу вже збирати речі?

- Збирай. А я піду поговорю з лікарем. Він повинен виписку дати

За півгодини ми з Ксенією вийшли на вулицю. Ксеня трималась за мене. Не захотіла, щоб я її віз на візку. Сказала “Я піду своїми ногами”. Тому вона учепилась за мене, щоб не впасти. Хоча я впевнений, що вона і сама йшла добре. Я допоміг їй сісти у машину. І ми поїхали додому. Проїжджаючи повз пірс. Ксеня подивилась у ту сторону.

- Що таке?

- Зупини машину

- Навіщо?

- Хочу пройтись по пірсу

Я зупинив машину. Ми з неї вийшли і пішли на пірс. Посеред пірсу Ксеня зупинилась і подивилась на мене. Вона стояла дивилась на мене. Її очі сіяли, наче ось зараз заплаче. Я підійшов до коханої. І обійняв її. Вона так само обійняла мене. Ми стояли так декілька хвилин. Я весь час відчував як стукає її серце. А воно стукало дуже швидко.

- Принцесо, з тобою все в порядку?

- Так, все в порядку. Костю, я пам’ятаю наші побачення на цьому пірсі. Дякую, що ти для мене їх влаштовував

Я подумав, що слова тут зайві, тому я тільки посміхнувся і нахилився до Ксенії. Ми почали цілуватись.

- Треба буде сюди з дітками прийти

- Повністю з тобою згоден, колись прийдемо. Обов’язково

Ми ще трошки пройшлись, подивились на штиль. Море таке спокійне, що дивлячись на цей штиль так і відносить за межі реальності.

- Так хочеться аби швидше літо почалось. На пікнік хочу — сказала Ксенія

- Так. Було б добре. Тут влаштувати пікнік

- З дітками

- Куди ж ми без них. Вони там тебе вже зачекались

- Тоді поїхали додому

Нас напевно дійсно вже всі зачекались. До нас навіть тато Ксенії приїхав. Він у нас вперше. Не хотів до нас їхати, поки у квартирі не буде його дочки. А сьогодні з самого ранку він вже приїхав. Коли я їхав у лікарню Іван допомагав бабусі Галі готувати вечерю. До нас ще після обіду повинні прийти Маша з Артемом. Маша сказала, що у неї з Артемом є для нас новина. Вже не терпиться дізнатись, що у них за новина.

Ми зайшли у квартиру. До нас зразу вибігли наші янголята. Я сьогодні їх не відвіз у садок. Один день можуть пропустити. Пояснив їх виховательці чому їх не буде. Вона з порозумінням до цього поставилась. Сказала, що звичайно, нехай проведуть час з мамою. Адже давно її нормально не бачили.

Катруся з Павлом вибігли до нас і кинулись в обійми Ксенії. Дітки дуже міцно обійняли маму. Скучили, дуже скучили. До нас з кухні вийшли також бабуся з Іваном.

- Тато? І ти тут? — Ксеня почала посміхатись на всі свої тридцять два зуби.

- Так. Вирішив приїхати до вас — Ксеня випустила дітей з обіймів. До неї підійшов Іван і обійняв її.

Ми зняли свій верхній одяг. І пройшли у вітальню. Ми з Іваном там поставили стіл. На столі вже стояли страви. Ксеня сіла на диван. До неї підбігли дітки з своїми аплікаціями. Вони сіли по обидві сторони від Ксенії.

- Мамо, у нас для тебе є подарунки

- Які?

- Дивись — свою аплікацію дала перша Катруся.

- Вау, яка красива. Ти сама робила?

- Так. І мені ніхто не допомагав — з посмішкою сказала донька

- Молодець — Ксеня обійняла доньку і поцілувала її у голову

- Мам, а це від мене тобі — сказав Павло

- Ти теж сам робив?

- Так. І мені теж ніхто не допомагав

- Ти теж, синку, молодець — Ксенія також обійняла сина і поцілувала його у голову, як декілька хвилин тому Катрусю.

- Дітки, біжіть у свою кімнату. Дайте мамі трохи відпочити перед вечеряю — діти подивились на мене сумним поглядом. Але нічого не сказали, тільки сплигнули з дивану і побігли у кімнату, залишивши аплікації на журнальному столику.

Ксеня обперлась спиною об спинку дивана і закрила очі. Я сів біля неї.

- Костю, як я рада опинитися вдома. Ти навіть не уявляєш

Це вона ще в нашій кімнаті не була. Трохи прикрасив кімнату. Я в кімнаті розставив три букети червоних троянд. Її улюблених квітів. На столі залишив келихи для вина і пляшку вина та цукерки. Хочу вечір провести з нею на одинці. Щоб тільки ми удвох. Я думаю, що дітки і бабуся підуть до Маші та Артема. Там переночують. Розмовляв з бабусею з цього приводу. Вона сказала, що не проти переночувати у Маші. І Маша не проти цього.

За годину до нас прийшли Маша та Артем. Маша як побачила Ксенію почала посміхатись. Вона підійшла до неї і обійняла.

- Як я рада сестричко, що ти вже дома

- А я як рада — принцеса посміхнулась — ну, що давайте роздягайтесь і сідаймо вечеряти. Адже тільки вас і чекаємо

Ми всі пройшли у вітальню. Сіли за стіл. Катруся і Павло сіли з нами за стіл. Я почав всім наливати у келихи вино. Маша попросила їй не наливати. Сказала, що підтримає Ксенію. А вона не захотіла пити.