4 глава "Татусі з дітьми, поки мами гуляють"

4 глава

Костя.

29 січня.

Олівія два дні тому прилетіла до нас. І поживе у нас декілька тижнів, а потім поїде у село.

Сьогодні вже субота. Наші дівчата вирішили собі зробити вихідний. Залишивши дітей на нас... на татусів. Ми “щасливі” просто від цього. Ну як ми, я без питань сиджу з дітьми, а ось Ілля не в захваті від цього. Наші дівчата сказали, щоб ми посиділи всі у мене. І хлопці повинні з дітьми вже прийти.

Рівно о десятій всі прийшли. Серед них був не знайомий мене чоловік. Він підійшов до мене.

- Будемо знайомі — він протягнув руку — Тимур

- Костя — ми потиснули один одному руки. Хлопці допомогли діткам зняти верхній одяг — дітки, біжіть мийте руки, а потім гратися у кімнату до Катрусі й Павла. А ви чого стоїте? — я подивився на Іллю й Тараса

Хлопці пройшли у ванну кімнату теж помили руки. Дітки якраз побігли грати у кімнату.

- Ходімо на кухню — ми пройшли на кухню. Хлопці посідали на стільці ― будете каву... з коньяком чи просто коньяк?

- Мені просто каву — сказав Тарас — Діанка, сказала, щоб я не пив

- Діана у своєму репертуарі

- І не кажи, сказала “Який алкоголь? Дивись за Марком!”

- Хм... вона у тебе строга — Тимур посміхнувся — у мене Лілі до цього спокійно ставиться

- У мене теж — сказав Ілля

- То вам з коньяком?

- Так

- Оллі робить смачну каву, шкода, що вона не встигла її зробити — я витягнув з полички коньяк — Ксенія про цю пляшку не знає. Купив її вчора й поставив подалі від її очей — я почав сміятися. За десять хвилин я поставив каву на стіл. Ми почали її пити. До нас прибігла Катруся. Вона побачила хлопців і зупинилась.

- Привіт — сказала ніяково вона

- Принцесо, ти щось хотіла?

- Мені мама сказала попросити тебе зробити мені зачіску — я посміхнувся

- Сідай на стілець — Катруся сіла на стілець й дала мені резинку та гребінець, хлопці на мене здивовано дивились. Я подивився на них — що таке хлопці?

- Ти робиш зачіску доньці?

- Так, а чому це вас дивує?

Я почав робити колосок.

- Я не знав, що ти робиш зачіски — сказав Ілля, я почав сміятись

- Я тобі раджу запам’ятовувати, що я зараз роблю, адже у тебе донька

- Навіщо? Ангеліні робить зачіску Христя

- Я теж спочатку думав, навіщо, воно мені. Ксенія Катрусі робить зачіску. А потім в якийсь день Ксеня сказала “Зроби зачіску донечці, ту яку я роблю їй”. Я стояв розкривши рота, типу “Ти серйозно?” Я не знав як її робити. А тепер донька сама просить аби зачіску зробив їй саме я

- Хм... ти так легко її робиш

- Бо я сто разів робив цю зачіску — я зібрав колосок у резинку — все принцесо, можеш бігти грати далі

- Дякую татусь — вона поцілувала мене у щічку, зістрибнула зі стільці й побігла з кухні

- Як мені повезло, що у мене син — сказав Тимур — хоча він мені не рідний — цю фразу він сказав тихо

- Не рідний?

- Так, це важка історія, особливо для Лілії. Якщо коротко розповісти, то я був закоханий в Лілію вже давно, ми з нею працювали баристами. Вона наче це помічала, або не придавала цьому значення. Почала зустрічатись з іншим. Він їй зрадив, а вона вже на той момент була вагітна від цього виродка. Я так зрозумів, що Роман з ним були однокласники, поїхав до нього й розбив йому обличчя через це

- Хм... тоді зрозуміло чому у нього був розбитий кулак

- А я цього й не помітив — сказав я

- Авжеж я це помітив на твоєму весіллі, але тобі ж було не до того — сказав Ілля

- Роман взагалі захищає свою сестру, знали про це?

- Якщо чесно то ні. Він якось завжди окремо від нас був, та й зараз теж. Як бачиш його зараз з нами немає

- Я от, що думаю, боюсь цього хоч би цей Богдан не дізнався, що у нього є син. Бо він не дасть нам спокою

- А син знає, що він тобі не рідний?

- Хм... — хмикнув Тимур — знає, ми розмовляли про це з Лілею, Данило про це почув, довелось сказати, пояснити це. Але називає мене татом. Адже не знає свого рідного тата... до речі, мені Лілія сказала, що ми були на тій зміні, коли ти Ксенію від цього чоловіка захистив

- Серйозно? А чому ви не помітили, що він п’яний?

- З першого погляду він був тверезий, але коли зрозуміли було вже пізно. Я не встиг підбігти до Ксенії, ти виявився швидшим

- Якщо б не цей випадок. Ми б з Ксенією не познайомились

- Серйозно? — Тимур подивився на мене

- Так

- А я б не познайомився з Діанкою. Так, щось дітей не чутно

- Підемо, подивимось, що вони там роблять — сказав Ілля

Ми вийшли з кухні. Пішли у кімнату дітей. Я відкрив двері. Ми побачили, що наші дітки позасинали, хто де. Катруся з Ангеліною на ліжку Катрусі. Павло з Марком на ліжку в Павла. А Даниїл на дивані.

- Як любо на це дивитись — сказав я. Я дав ковдри хлопцям. Вони повкривали дітей. Ми вийшли з кімнати. Я тихенько закрив двері.

- У мене Даниїл якраз у цей час засинає — сказав тихо Тимур

- Пішли на кухню посидимо ще трохи.

Ксенія.

Ми з дівчатами зустрілись біля торговельного розважального центру о десятій. Ідеально, що можна тут провести час. Адже тут є все, що треба. Магазини, ресторанчики. Я десь у цьому торговельному розважальному центрі бачила СПА.

Я подзвонила Діані.

- Ти де?

- Зараз вже йду з зупинки — вона поклала слухав. До мене, Христі й Олівії підійшла Лілія.

- Привіт — сказала вона і подивилась на дівчат.

- Дівчата познайомтесь це Лілія, сестра Романа

- А це моя подруга Христя і двоюрідна сестра Олівія

- Приємно познайомитись, ми ще когось чекаємо?

- Так, зараз Діана підійде. Теж мені ще “сама пунктуальність”. Сказала, що буде рівно о десятій — сказала я. Ми побачили як ця блондинка йде до нас й посміхається.