Там, де тебе вже чекали

Дірка в мапі і запах кориці

У Лісі щось не зійшлось.

Зовні — все як завжди: Зайка перебирала жолуді, Лисиця писала щось на березовому листочку, Кабан вирівнював пеньки. Але… повітря було інше. Наче щось готувалось. Або вже почалось, але ще не дійшло сюди.

Сова першою глянула на мапу.

— Тут була галявина, — пробурмотіла вона. — А тепер… ніби дірка.

— Тобто? — перепитав Ведмідь, заварюючи чай із трав, що росли тільки на заході.

— Тобто блищить. І трохи хлюпає. Але дощу не було.

— Я бачила, — додала Зайка. — Вранці. Калюжа. Але не така, як завжди. Вона блищала… ніби хотіла щось сказати.

— А може, просто жаба в неї дивилась, — буркнув Кабан.

— Жаби не лишають тіней, — тихо сказала Сова.

— Що, вибач? — не зрозумів Ведмідь.

— Я сказала: вона знову почала.

— Хто — “вона”? — насторожилась Лисиця. — Не кажи, що...

— Відалесса, — сказала Сова. — Вона завжди починає з калюж. Це її вікна.

Запала коротка тиша. Потім Кабан шморгнув носом.

— Та щоб вона хоч раз двері відкрила, як всі нормальні! А то — вікно тут, тінь там… мокрі лапи і ніяких пояснень.

— Бо двері — закриваються, — знизала плечима Лисиця. — А через вікна… видно.

— І що тепер? — спитала Зайка. — Чекати?

Сова не відповіла одразу. Підійшла до пенька, на якому лежала її стара березова мапа. Провела крилом. І сказала:

— Вона не приходить просто так. І не з тих, хто любить чай і мир.

— Я — люблю! — образився Ведмідь.

— Вона приходить, коли щось має зрушитись. Коли всі вже звикли — і трохи заросли мохом. Вона зішкрябує.

— Що саме? — перепитала Зайка.

— Все зайве. А іноді — й потрібне. Але виявляється, що воно вже застаріло. – пояснила Сова.

...

Увечері, коли звірі розійшлись — хто по нірках, хто по сторінках, — над Лісом зависла тиша.

А на тій самій галявині, де “мала бути стежка, а стала калюжа”, щось ворухнулось.

Ніби тінь пройшла попід мохом.

Ніби дерево зітхнуло.

Ніби земля прошепотіла: «Знову?»

І в повітрі — лише на мить — запахло:

димом,

корицею

і… кропивою.

А Сова, лишившись сама, пером на березовій стрічці написала:

«Вікна відкрито. А значить — хтось скоро зайде.»




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше