Глава 8 (3) від 17.05

Втім, піднесений настрій швидко зник, варто було побачити на відкритій веранді першого поверху, де чекав її Дронов, Славку. Ковалевський був на диво бадьорий і веселий, якщо враховувати таку спеку. До речі, з ним було все гаразд, ніяких синців чи ще чогось. Так що, може, Пашці і правда не пощастило біля під'їзду з сусідом?

Посмішка, яка стала повільно розповзатися на обличчі Слави, Вероніці зовсім не сподобалася. Від такого оскалу чекай біди, перевірено на власному досвіді.

– О, Вірунчик вирішила більше не грати у недотрогу і задумала спокусити чоловічу половину готелю, а може, й самого Дятлова? – почав він. – Поспішаю розчарувати: Валерій Максимович давно і надійно одружений, і навіть малеча є.

– Дуже за нього рада, щастя та любові цій чудовій родині, – відказала вона. – А мені вистачить і нареченого. Так, коханий? – і підхопила Павла під руку.

Той упускати момент не став, розсипався в компліментах, як чудово виглядає його ненаглядна, і чмокнув Вероніку в щічку. Слава поморщився. Ото ж! Нема чого плюватися отрутою направо і наліво!

Для початку вирішено було піти на пляж, а пізніше, коли спаде спека, прогулятися містом та відвідати парк розваг. Подивитися на захід сонця з висоти колеса огляду в компанії людини, яка тобі подобається, а потім милуватися місячною доріжкою на морській гладі... та це ж мрія будь-якої закоханої дівчини!

На пляжі Паша не став удавати з себе скромного і, скинувши шорти і футболку, демонстрував всім своє шикарне тіло. На його гладенькому мускулистому торсі поблискували крапельки води, яку раптом захотілося злизати язиком. Довгі стрункі ноги були в міру прокачані, і навіть стало шкода, що плавки-шорти майже закривають коліна, ось були б коротші... Напевно, приблизно так думала про нього жіноча половина пляжу, проводжаючи жадібними поглядами.

Вероніка відчула неабияке роздратування. Тішило лише те, що дивився ненаглядний зараз тільки на неї. Ну, це й не дивно, адже вона теж у боргу не залишилася і продемонструвала йому новий купальник. У якийсь момент погляд Паші став настільки палким, що Вероніку пройняв озноб (не звикла вона до таких поглядів та відвертого одягу), і дівчина шивденько прикрилася біло-блакитним парео, хоча ступінь його прозорості теж залишала мало місця для фантазії.

Багато чоловіків теж поглядали на Ніку з чималим інтересом, але цей інтерес гасив всюдисущий Дронов, який оточив її підвищеною увагою. Чесно кажучи, відчувати себе предметом чоловічої уваги було для неї в новинку. Як і казав Славко, за життя вона була скромницею і відвертих нарядів не носила, а сьогодні розстаралася лише для коханого. І як приємно, що її старання не пройшли дарма і Павлик їх оцінив!

– Намазати тебе кремом? – запропонував він. – Хоч і вечір, але мало що... Не хочу, щоб ти обгоріла.

Ну як тут відмовити?

Вона лягла на живіт і дозволила рукам Паші м'яко торкатися тіла, втираючи і масажуючи, і незабаром вся ця затія і правда переросла у масаж, а Вероніка зовсім забула, що вони знаходяться серед натовпу народу і ледь не застогнала від задоволення, так вміло діяв благовірний.

«Стоп-стоп-стоп! Це один з його прийомчиків, щоб ти втратила пильність! – смикнула вона себе. – Не забувай, що це ВІН повинен втрачати від тебе розум, а не навпаки!»

– Дякую, Паша, – м'яко сказала вона, перекинувшись на спину. – Тепер тут, – вказала на живіт і стегна. – А потім я тебе теж намажу... – і ледь вловимо провела рукою по його грудях, після чого коханий зробив різкий вдих і напружився.

«Ото ж, дорогий! Не думай, що в цю гру вмієш грати тільки ти!»

І хоча практичного досвіду у Ніки, вважай, не було ніякого, проте ніхто не відміняв жіноче чуття... і теорію, почерпнуту з декількох десятків переглянутих романтичних мелодрам і комедій.

Загалом, коли Паша під прикриттям намазування чуттєвими рухами гладив її тіло, було дуже важко не піддатися спокусі і встояти перед цим підступним спокусником. Вміє ж, паршивец, поводитися з жіночим тілом! Можливо, саме думка про те, де і як він цих умінь набрався, допомогла взяти себе в руки і не почати плавитися від провокаційних дотиків.

Зате потім прийшла її черга! Уклавши ненаглядного на спину, вона почала з його ерогенної зони, грудей. Ледве помітні, майже невагомі дотики змусили хлопця почати дихати частіше, потім зціпити зуби, а потім перевернутися на живіт.

– Можеш тепер спину намазати? – пробурмотів він хрипко.

О так, це можна, це запросто! Сам попросив.

Її руки пурхали над спітнілою чоловічою спиною, господар якої дихав часто і шумно.

– Що, Паша, тобі жарко? – співчутливо поцікавилася дівчина, подумки сміючись. – Начебто, сонце вже не так пече. Давай промокну тобі спинку, – і почала обережно водити по шкірі паперовою серветкою, змушуючи «жертву» здригатися ще активніше.

– Мені... треба скупатися... і охолодитися... – Паша різко підхопився, схопив рушник і, притримуючи його в районі живота, зі швидкістю молодого жеребця поскакав по пояс у воду, після чого накинув на плечі рушник і хлюпнув в обличчя води.

«Ну що, Ніка, один нуль на твою користь!» – похвалила вона себе і виразно відчула на собі чийсь пильний погляд.

Озирнувшись, побачила беззвучні оплески і криву усмішку Ковалевського.