19

(Соня)

Ну нічого такого я не зробила!

Я просто хотіла допомогти своєму босу — якщо переговори з клієнтами я візьму на себе, він зможе зайнятися іншими нагальними питаннями і підвищити свою продуктивність.

У мене все було продумано!

А про крокодила я взагалі-то пожартувала.

Жарт — чули про таке слово?

Та ті клієнти обожнюють легкість та креативний підхід. Руслан мені ще не раз «дякую» скаже!

Я гордо відкинула волосся і пішла до його кабінету, цокаючи каблуками й уперто ігноруючи злорадні посмішки колег, які ніби натякали: хана тобі, Соню!

Ледве стримала фиркання: ще подивимося, хто кого! Краще сміється той, хто сміється останнім.

Я розчахнула двері і різко зайшла в кабінет, натягнувши на обличчя високомірну міну.

Руслан сидів за столом із нахмуреним обличчям і клацав туди-сюди кнопку на кульковій ручці.

Клац-клац, клац-клац.

Я відчула легку мігрень: це клацання вже від самого початку почало мене дратувати.

Я не витримала:

— Босе, можете перестати клацати ту нещасну ручку? У мене зараз голова вибухне!

Руслан прикрив очі й зітхнув. Мабуть, рахував до десяти або практикував квадратне дихання.

Неймовірно терплячим голосом він звернувся до мене:

— Соню, присядьте, будь ласка.

Я присіла на стілець, який стояв біля його робочого столу, і в очікуванні склала руки на грудях.

Містер «Сліпучо-сніжна-сорочка», явно ретельно добираючи слова (при цьому його голос трохи тремтів чи то від роздратування, чи то від хвилювання), сказав:

— Я даю вам одну хвилину, щоб чітко і з розстановкою надати мені адекватні аргументи, якого х** ви написали моєму клієнту це дебільне повідомлення!

Я не втрималася, щоб не зачитати коротку нотацію:

— Руслане, мушу звернути вашу увагу на те, що використання нецензурної лексики абсолютно неприпустиме при спілкуванні зі співробітниками! Ми не настільки близькі з вами — я ж вам не братан якийсь.

Бос знову прикрив очі, глибоко зітхнув, а тоді повільно відповів:

— Соню, не виводьте мене з себе. Відповідайте!

Розслаблено закинувши ногу на ногу, я задерла підборіддя і випалила:

— Постійне спілкування з клієнтами заважає вам займатися іншими нагальними справами. Я вирішила, що клієнтам буде зручно спілкуватися і з вашою асистенткою, а вам краще зайнятися бардаком у вашому офісі. Я просто намагаюся підвищити вашу продуктивність!

Руслан уже ледве стримував злість:

— А ви не хотіли спочатку зі мною обговорити свою ініціативу?