Пролог

 Справжнє кохання наділене неймовірною рушійною силою і ніщо в цьому чи будь-якому іншому світі не може стати на заваді істинним почуттям. Вони п’янять, манять, знецінюють все, що було у твоєму житті до них, докорінно змінюючи його траєкторію, змінюючи тебе.

 Дві окремі частинки у безмежному всесвіті притягуються і поєднуються в єдине ціле й цей зв'язок вже не розірвати навіть після смерті. Вона безсила проти магії кохання. І коли здається, що ця магія ніколи не торкнеться твого серця, ти переконуєшся наскільки помилявся. З’являється та, яка змушує пришвидшити його ритм, яка відбирає твій спокій і здоровий сон …

 Здається, що до зустрічі з нею – ніколи по-справжньому не жив. Ти потрапляєш у полон з якого вже не в змозі вибратись. Для одних він стає сенсом всього життя із солодкими нотками обожнювання, а для інших – справжніми муками, нестерпним знущанням з закоханої душі, яке топить надії, відриває шматочок за шматочком від твого зраненого серця, котре вже ніколи не буде колишнім. В ньому назавжди залишиться порожнє місце.

 Ці почуття можуть зцілювати й дарувати радість, а можуть руйнувати й прирікати на страждання. У другому випадку ти змушений пройти всі кола пекла, намагаючись віднайти колишнього себе.

 Щоб не померти від горя спробуєш замінити ці почуття гнівом, відчаєм, відчуженістю від всього світу, почнеш жити як відлюдник, щоб більше ніколи нікому не відкривати свого серця, адже втрата найдорожчого підводить тебе до прірви в яку так легко зірватись і з якої так важко вибратись. Ти шукаєш заміни цим почуттям у ліжку з іншими, та на фоні справжнього кохання ці безглузді спроби доводять до німого божевілля. Почуваєш себе нікчемним і самотнім, якби не намагався приховати цього від навколишніх.

 Лягаєш спати тільки з надією, що зможеш зустрітись з нею і знову відчути себе живим. Часто доля підкидає божевільні випробування і їй зовсім не важливо, що більшою мірою вони стають справжніми катуваннями для душі. Кожен спогад пече вогнем, боляче б’є батогом, залишаючи на ній рубці.

 Щоб позбутись цих руйнівних емоцій, ти зробиш все і навіть більше. Підеш на крайність, на злочин, на шаленство, кинеш виклик самій смерті, щоб вирвати з її темних лап часточку свого всесвіту. Ти станеш егоїстом, зробиш все, щоб повернути те, що втратив, навіть якщо цей вчинок зробить боляче тій, хто став сенсом твого буття. Намагатимешся все виправити, та буде вже надто пізно.  

 Стане нестерпно важко від відчуття, що виною її мук є ти. Кожного дня будеш прокидатись з думкою, що вона страждає, що тепер її серце розривається на частини, а душа блукає з одного світу до іншого не в змозі обрати. І усвідомлення цього новою порцією болю і безвиході вкриє тебе з головою.

 Та тепер ти не маєш права здаватись, ти допоможеш їй, знайдеш вихід, звільниш її душу, відпустивши, щоб вона змогла жити далі з надією, що колись ваші шляхи знову перетнуться. Тобі буде нестерпно важко, та ти впораєшся, зробиш це заради неї. Адже її добробут для тебе важливіший за власний спокій. З егоїста ти перетворишся на янгола, який вкаже правильний шлях і подарує спокій і крила її душі.

***

 Молодий граф Алрек ван Деборн, якому у спадок від батька залишився високий титул і володіння на острові Даводс навіть уявити не міг чим для нього обернеться випадкова зустріч із рудоволосою красунею Айлін. І ніколи б не повірив, що це миле творіння може кардинально змінити його життя, увірвавшись в нього шаленим вихором, який зітре усе, що було до її раптової появи.

 Його життя поділиться на «до» і «після». До знайомства з дівчиною воно було розписане заздалегідь і в його плани не входило кохання, якому вдалось віднайти приховану стежку до його серця. Її довге руде волосся і сині очі навічно викарбувались у його пам’яті, полонили душу. Усвідомив, що тепер не відпустить, сама доля посприяла їх знайомству.

 Вона не розповідала як сюди потрапила, а зачарований граф не підіймав цього запитання. Йому було байдуже, головне, що дівчина знайшла своє місце поряд з ним. Не тямлячись від щастя і знемагаючи від кохання він запропонував свою руку і серце, та звершитись цьому не судилось.

 Слідом за Айлін крокувало її минуле, від якого, як відомо, не можливо втекти чи сховатись. Навіть коли вона розповіла, що приховує, він знайшов сили їй пробачити й зголосився допомогти. Знав, що не може втратити кохання всього свого життя. Вона наповнила його буття певним змістом, навчила бачити прекрасне і відчувати те, що до її появи було для нього чужим. Та все чудове має тенденцію швидко закінчуватись, залишаючи після себе хаос…