1

Ранок настав непомітно , цілуючи теплим сонячним промінням  наглухо зачинені шибки у вікні. Вкотре Руслан глянув вдалину й крізь спітніле , матове скло  помітив маленьку сріблясту плямку , яка наближаючись до будинку , все більше нагадувала йому витончену , жіночу, до болю знайому і рідну постать.

- Нарешті - , полегшено зітхнув Руслан . Й за лічені хвилини примусив себе стерти із обличчя сумну, багатостраждальну,  міміку,  яка уперто  не хотіла змінюватися на грайливу усмішку. Гнітючий настрій , що годинами брав гору над його розумом, вмить кудись розвіявся , ніби розченився у повітрі , й крізь мікрошпарини гладеньких стін кімнати, покинув задушне приміщення.

Подумки чоловік радів , що Дана повернулася . Хоч і надранком, і  як завжди , ненадовго , лише щоб прийняти душ й переодягнутися , та все ж у їхнє спільне гніздечко . На перший погляд звичайнісінька пара, але така нещаслива. Їхній міцний , шлюбний тандем давно уже розпався,   залишивши у паспорті лиш згадку про минуле кохання - чудернадські каракулі спільних автографів. Не встиг зібратися з думками, як двері відчинилися . Дана увійшла в квартиру. Вона квапливо заглянула у спальню й зустрілася поглядом із його сумними очима.  Не зронивши ні слова, попрямувала у ванну кімнату . Її ніколи не мучили докори сумління, адже на таку зухвалу поведінку завжди знаходила собі обгругрунтоване виправдання. 

Невидимий кордон розділив їхнє життя на " до" та "після". Вони щодня пересікалися , інколи перекидалися кількома сухими фразами,  снідали й як могли облаштовували спільний побут, але далеко вже не так , як це було раніше . Дана більше не помічала присутності Руслана. Для неї він перетворився на неведимку , став її власною тінню. Натомість проводила багато часу на роботі у колі цікавих співробітників , додому приходила щоб тільки відпочити, а у вихідні жваво тусувалася із друзями , не переймаючись думкою Руслана. Вдома перетворювалась на красуню-несміяну, періодично докоряючи чоловікові несмачною вечерею й горою немитого посуду. Сама ж була постійно зайнятою, хоча  ні на мить не відводила очей від екрану смартфону. Все частіше ,на невизначений проміжок часу, заглиблювалася в реалії віртуального світу, забуваючи про невигадане, справжнє . Світ інтернету став частиною її життя. 

Інтернет настільки заполонив їхній спільний простір, що подружжя крадькома починало задумуватися над величезною проблемою , яка, мов стіна , зненацька виросла між ними.  Справді, навіщо жити разом , коли добре окремо .  Поволі перетворювалися  у сусідів по кімнаті. Так і жили останніх два роки , даремно витрачаючи свої молоді роки. Раніше близькі та закохані , віддалилися . Стали чужими і абсолютно різними людьми. Візуально продовжували існувати разом , та шлюб свій усвідомлено прирекли на неминучий крах. 

Кожний наступний день без її тепла й уваги нагадував йому пустелю , де під палаючим  яскравим сонцем , його потріскані вуста жадали води від неймовірної спраги . Ноги підкошувалися  від перевтоми. Упасти б долілиць і пролежати  безтурботно хоч цілу вічність, лише б не повертатися у, сповнену тривогами, дійсність.
Руслан озирнувся довкола кімнати й упевневшись ,що Дана в душі, похапцем , вийняв із її шкіряної сумочки телефон, кілька хвилин покрутив  пристрій у руках , тільки часу залишалося обмаль, щоб на нього як слід роздивитися, копирсаючись то в галереї , то в нотатнику. Мов той злодій,  швиденько приступив до справи й відкрив месенджер, звідти посипалися різні есемески. Переглянув увесь вміст, нафарширований найсвіжішими приватними повідомленнями. ,,Хай йому грець." Промовив сам до себе й не йняв віри, що його кохана дружина веде жваву переписку в соціальних мережах. Його очі полізли, мало не на лоба , ще із більшою люттю налились жовчю. Голова запаморочилася  від побаченого. Нестерпно боляче різьбив   по серці кожен наступний прочитаний рядок . Не для нього вона з усіх сил так старається й на грані своїх можливостей  діамантами прикрашає спотворену дійсність . А все для кого?. Й  почав уголос аналізувати  її дії.  

 - Цього типа вона взагалі не знає, - тикаючи вказівним пальцем на чужий аватар.

 - З цим працює  в компанії  над важливим проектом, а і з тим ледь знайома. Ймовірно ,їхні долі ніколи  не перетнуться по заплутаних вулицях великого мегаполісу. Так чому ж нитка  щастя обірвалася так несподівано ?. 

Очі враз наповнились слізьми . Він не знав , куди подітися від жорстокої реальності.  Їхнім стосункам кінець. І ніщо уже не здатне оживити  мертві почуття його дружини. Та помалу оговтуючись від несподіваного шоку, приходячи до тями , поставив смартфон туди, звідки узяв.  Зіжавши волю у кулак, він вкотре  переконувався, що не готовий втрачати своє кохання й поступатися місцем комусь із того величезного списку. В голові назрівав божевільний план, який би нізащо не прижився в його думці , коли б не страх втратити її назавжди . Руслан поспішив витягнути з кишені свій потертий, старенький телефон. Таку розкішну й модну забавку він придбав собі торік у ломбарді й від тоді ні дня із ним не розлучався. Хоч і застарілої моделі, проте зручний і компактний, а найголовніше справний телефон. Забіг на кухню й створив і собі сторінку в інстанрамі. Не довго думаючи, назвався під  чужим  іменем , а фото обробив за допомогою спеціальної програми , та так, що його неможливо було б упізнати навіть найприскіпливішому оку, хіба дуже ретельно придивившись і тільки тому, хто добре знав Руслана. Натиснув ,,відстежувати,,  і застиг в очікуванні невідомого . Стрічка оновилася розкішними світлинами його дружини. Дана теж не забарилася. Вона не мала звички довго висиджуватися у ванній кімнаті, тим більше тепер, коли поспішала. Злегка навела красу, одягла строгий костюм згідно дрес коду,  й   готова була  іти на роботу. Коли несміливе прохання чоловіка  затримадо  її перед дверима.