Розділ 18

Насправді я не знала, чи радіти мені такому повороту подій. Десь всередині сподівалася, що Матвій виявиться Мафіо, але мене це і здивувало чомусь. Виходить, що він весь цей час був учасником шоу і все одно хотів бути зі мною. Як він собі це уявляв? Чи, може, Матвій знав? Але ж він тоді б здогадався, що я відмовила йому через шоу. Дивно усе виходить. Навіть якась злість з'явилася, бо Мафіо мило спілкувався з Ельзою, поки Матвій був з Еліною! Здається, я вже взагалі з глузду з'їхала. Ревную його до самої себе.
Після церемонії нам так і не вдалося поговорити, але на мене все ще чекало побачення з ним. Тільки цього разу уже з Матвієм. Я стояла на вулиці, обійнявши себе руками. Мене привезли в якийсь ліс, де мені довелося чекати на Мафіо. На вулиці все ще було холодно, тому я тремтіла в тонкій шкіряній курточці. Ненавиджу одягатися не по погоді, а по моді. У таких випадках завжди страждає здоров'я. Взагалі мені хотілося зараз опинитися в якомусь теплому місці з коциком і гарячим чаєм. Несподівано чоловічі руки обійняли мене зі спини. Я налякано здригнулася та ледь не закричала.

— Не бійся! — прошепотів мені на вухо Матвій голосом Мафіо. — Це всього лише я.

— Ти налякав мене.

— Вибач!

Я обернулася до нього обличчям, дивлячись в його красиві зелені очі. Він все ще обіймав мене, усміхаючись.

— Виходить, що фотограф Матвій, який нещодавно був на моєму побаченні з Алексом — це і є  Мафіо? — спитала я.

— Виходить, що так, — відповів він. — Шоу шукало фотографа, а я запропонував себе. Усі погодилися з тим, що це буде цікаво. Здивувалася, коли побачила мене на церемонії?

— Так.

— Сподіваюся, що я не розчарував тебе?

— Ні, але у мене з'явилося до тебе одне питання, — сказала я та відвела погляд. — На той час, коли ми з тобою листувалися, тобто ще на самому початку шоу, в тебе були стосунки з якоюсь дівчиною?

— Ні, — відповів він, а я уважно подивилася на нього. — Ти ж знаєш правила шоу. А у тебе були тоді з кимось стосунки?

— У мене теж ні, — збрехала я. — Яке побачення ти підготував? Мені вже страшенно кортить дізнатися про тебе більше.

— В нас для цього буде багато часу.

Матвій підморгнув мені, а тоді взяв мене за руку. Ми зайшли вглиб лісу, де усюди було темно. Я напружилася та ще міцніше стиснула руку хлопця. Через деякий час ми зупинилися біля невеликого дерев'яного будинку. Я не дуже розуміла, що це за місце, але мені було цікаво. Коли ми зайшли всередину, то я одразу ж відчула приємний аромат дерева. Взагалі тут було дуже затишно.

— Гарне місце, — сказала я, все ще тримаючись за Матвія.

— Мені теж подобається, — відповів він. — У нас з тобою буде максимально затишне побачення, де ми обоє робитимемо те, що нам подобається.

Він кивнув на стіл і я помітила на ньому два фотоапарати. Один був його, а інший одразу друкував фото.

— Тематична фотосесія? — спитала я, а Матвій кивнув. — Хто ж тоді нас буде фотографувати?

— Спочатку я буду фотографувати тебе, а потім зробимо декілька селфі разом. Тільки не кажи, що це вже неактуально.

Я усміхнулася, а тоді ми підійшли до столу. На щастя, у будинку було дуже тепло. Я зняла свою куртку, залишаючись у в'язаній сірій сукні. Матвій кинув коцик в клітинку та сказав стати біля каміна. Він зробив мені декілька фотографій, а я зрозуміла, що уже звикла до фотосесій саме з Матвієм. Ми наче відчували одне одного й у нас справді була чудова взаємодія.

— А можна я тебе сфотографую? — сказала я, коли підійшла до нього ближче. — Насправді я завжди хотіла навчитися красиво фотографувати.

— Важливо вміти не лише гарно фотографувати, але і редагувати фото. А ти не розіб'єш мій фотоапарат? — спитав у мене Матвій, намагаючись приховати свою усмішку.

— Не знаю, — я знизала плечима і засміялася, пригадуючи нашу першу зустріч. — Можливо, цього разу все буде по-іншому.

— Гаразд тоді.

Матвій пояснив мені, як саме фотографувати, а я зробила декілька кадрів. Навіть фотоапарата не розбила, що було дуже дивно. Може, це якийсь знак? Потім ми зробили спільні фотографії на фотоапарат, що одразу ж друкував. Хоч багато з них були невдалими та дурними, але справді щирими.
Уже ввечері ми повечеряли, а тоді просто сиділи біля каміна, дивлячись на вогонь. Я сперлась спиною до грудей Матвія, а він легенько гладив мене по руці.

— Так дивно все, — тихо сказала я.

— Що ти маєш на увазі? — спитав хлопець.

— Здається, у нас справді з'явився шанс, але чомусь доля ніяк не хоче нас звести.

— Може, ще не час?

— Не знаю, але мені просто хочеться бути щасливою. Я не мрію про славу та світове визнання. Хочу, щоб мене просто любили. Знаєш, колись я вірила у нашу з Юрою сім'ю, але він кинув мене. Потім я знову повірила в це, але вже з іншим. Та він зробив поспішні висновки й перекреслив усе, що між нами було. Зараз… Боюся, що цього разу доведеться усе перекреслити мені.

— Не думай про вибір, Еліно, — тихо сказав Матвій. — Якщо у нас є лише це побачення, то нехай воно буде таким, щоб ми обоє його запам'ятали.

— Ти колись писав, що тебе змусили взяти участь в цьому шоу, — заговорила я та уважно подивилася на хлопця. — Розкажеш про це?

— Мені не можна говорити таке на камеру, — відповів Матвій і знизав плечима, — але колись я обов'язково усе тобі поясню.

— Знаєш, інколи я забуваю про ці камери. Особливо тоді, коли з тобою. З самого початку шоу мені найбільше подобалося спілкуватися саме з Мафіо. Мені здавалося, що між нами є якийсь невидимий зв'язок. На перших побачення усередині все розривалося від емоцій і нерозуміння. Я ніби відчувала, що ми знайомі, але знала точно, що це неможливо. Ти навіть не уявляєш, як сильно я хвилювалася на церемонії, де мала дізнатися хто ти.

— А ти навіть не уявляєш, як сильно хвилювався тоді я.

— Чому?

— Боявся твоєї реакції, — Матвій знизав плечима. — Мені було страшно, що ти очікувала, що Мафіо — це хтось інший. Думав, що розчаруєшся. Знаєш, спочатку мені подобалася ця моя таємнича сторона. Та вже ближче до фіналу я починав розуміти, що ти можеш закохатися у Мафіо, але не в мене.

— Але ж Мафіо і ти — це одна людина! — сказала я та підсунулася ще ближче до хлопця.

— Я думав, що тобі подобається лише мій образ і моя загадковість.

— А зараз ти як думаєш?

— Я сумніваюся, Еліно, але хочу, щоб ти знала, — Матвій уважно подивився мені в очі, — що дуже сильно мені подобаєшся. Я прийму будь-яке твоє рішення, навіть якщо воно буде не на мою користь.

— А я хочу, щоб ти більше не сумнівався, — тихо сказала я та швидко поцілувала його в губи. Це вперше на шоу я поцілувала когось, а не мене. — Ти подобаєшся мені як Мафіо, але до Матвія у мене значно сильніші почуття.

Ми ще довго просто сиділи в обіймах одне одного, обіймалися та цілувалися. Було таке враження, ніби обоє розуміли, що поки це кінець для нас. Ще тоді, коли ми зустрілися з Матвієм на побаченні Алекса, я сказала йому, що повинна обрати Єгора і три місяці бути з ним на публіку. Зараз він прекрасно розуміє, що у мене є обов'язок. Думка про те, щоб порушити домовленість з Єгором навіть не з'являлася у моїй голові, адже тоді доведеться попрощатися з кар'єрою співачки. Переді мною було надто багато і, мабуть, мені, як і більшості відомим зіркам, доведеться пожертвувати коханням. Я розуміла, що по-справжньому закохалася в Матвія, а з цим шоу мої почуття стали лише сильнішими. І зараз мені вдвічі боляче, ніж було колись.
Єгор приготував ледь не королівське побачення. Ми були в дорогому готелі, де на нас чекав справжній люкс. Джакузі, романтична вечеря з дорогими стравами та джазова музика. Тільки мій настрій був не таким чудовим, хоча я намагалася показувати Єгорові свою любов. Мабуть, було помітно, що це всього лише гра на камеру. Чоловік запросив мене на танець і я, звісно, погодилася. Коли ми хиталися з однієї сторони в іншу, я постійно порівнювала свої відчуття з тими, що з'являються біля Матвія. І зараз я не відчувала нічого…

— Що з тобою? — спитав у мене Єгор.

— Все добре, — відповіла я та усміхнулася. — Мені дуже подобається це побачення.

— Я бачу, — тихо буркнув він. — Мабуть, ти думаєш про свій вибір?

— Так, насправді це постійно в моїй голові. Навіть зараз, танцюючи з тобою, я порівнюю тебе з ним.

— І хто краще? — спитав Єгор, уважно дивлячись на мене.

— Не знаю, — відповіла я та глибоко вдихнула. — Я порівнюю лише свої відчуття.

— І що вони тобі підказують?

— Те, що до одного з вас вони значно сильніші, — відповіла я та відвела погляд, даючи зрозуміти, що говорю про Матвія.

— Еліно, я бажаю тобі лише добра, — заговорив Єгор. — Скажу відверто, на цьому шоу мені вдалося побачити тебе з іншої сторони. Наші побачення допомогли зрозуміти, що ти подобаєшся мені. Можливо, це дружні відчуття, чи справді закоханість? Я сам ще не розібрався в цьому. Знаєш, у мене нема бажання руйнувати тобі майбутнє. Вибирай серцем, Еліно. Забудь усе, що я говорив тобі раніше. Зараз я не твій продюсер. Я простий хлопець, якого декілька років тому кинула дівчина і він зневірився у коханні. Якщо ти захочеш обрати мене, то нехай це буде за твоїм бажанням, а не за якимись умовами. Сподіваюся, що ти мене правильно зрозуміла.

Я кивнула, адже фактично Єгор щойно розірвав нашу домовленість. Виходить, що я справді можу обрати Матвія! Від цього у мене навіть настрій покращився і решту вечора ми провели за приємними розмовами в хорошій атмосфері.
День фіналу для мене був по-особливому тривожним. Мені підібрали красивий ніжний образ. Довга блідо-рожева сукня з фатину та з блискітками, висока зачіска, професійний макіяж і підбори. Тішило, що плаття було не пишним і я не відчувала себе так, наче наречена. Спершу ми відзняли мою розмову з Єгором. Все-таки я вирішила обрати своїм серцем, а воно належало лише Матвію.
Мені хотілося якнайшвидше розповісти йому про своє рішення і я з нетерпінням чекала на нього. Та все ж потрібно було тримати серйозний вираз обличчя. Я ледь помітно усміхнулася, коли хлопець підійшов до мене у чорному костюмі. Не могла навіть погляду відвести від нього, бо таким він був красивим. І чому я одразу не помітила, що ми так сильно личимо одне одному?

— Еліно, — заговорив Матвій, — я направду не хотів брати участь у цьому шоу. Це була примусова випадковість, що привела мене до тебе. З нашого спілкування в чаті, ти мене зацікавила, але не більше. На той час я не відчував до тебе нічого і, мабуть, ти здогадуєшся чому. Потім ми дійшли до того моменту, коли розпочалися побачення. Варто було мені побачити, хто ж така Ельза, як мій мозок просто вимкнувся. Тоді я зрозумів, що більше не хочу тебе втрачати. І якщо нам таки судилося бути разом, то так і повинно бути. Я понад усе хочу бути з тобою, Еліно. Навіть, якщо ти мені всі фотоапарати розіб'єш.

— Коли ми спілкувалися в чаті, — почала я його ж словами, — то ти мене зацікавив. Мені подобалося листуватися з тобою, але не більше. Думаю, що ти добре знаєш причину. Я не вірила, що зможу на цьому шоу відчути якісь сильні почуття, але з тобою мені це вдалося. Мабуть, я все ж закохалася. І… Я хочу бути з тобою, Матвію, тому обираю саме тебе. Не Мафіо, а саме цього хлопця, якого я по-справжньому покохала. Здається, це таки доля допомогла мені знайти тебе.

Він широко усміхнувся, а тоді поцілував мене, доводячи мені своє кохання. Я ж міцно обійняла його, відчуваючи радість і щось схоже на щастя. Можливо, це воно і є?